Неоліт в праУкраїні
6 500 - 4 500 до н.е.
Перші зерна, посіяні рукою людини, лягли в українську землю десь у межиріччі Південного Бугу та Дністра. І це на довгий час розділило Україну на три зони: землеробський правобережний лісостеп, пастуший лівобережний степ та північні мисливські ліси. Втім, різні способи господарювання ніяк не заважали праукраїнцям взаємодіяти між собою, торгувати та запозичувати один в одного корисні ідеї.
... Неолітизація в праУкраїні відбулася з Балкан через Подунав'я у VII–V тисячоліттях до Р.Х. внаслідок прибуття двох хвиль мігрантів: з півдня - людності старчево-кришської культури, а з заходу - культури лінійно-стрічкової кераміки ...
Напрямки неолітизації праУкраїни
Чорноморська повінь звісно ж змінила етнічну ситуацію в праУкраїні. Неолітизація тут відбулася з Балкан через Подунав'я у VII–V тисячоліттях до Р.Х. внаслідок прибуття двох хвиль мігрантів — з півдня людності старчево-кришської культури, а з заходу культури лінійно-стрічкової кераміки.
Мігранти з-за Дунаю
Невеликі групи землеробської старчево-кришської культури мігрували в Україну близько 6 500 року до Р.Х. Очевидно, новації привнесені ними сподобались певним місцевим громадами, тому що майже одразу після 6 500 року до Р.Х. почалось об’єднання деяких родів кукрецької та гребенинівської культур зі старчево-кришцями. В результаті цього синтезу з’явилась буго-дністровська культура - перша в Україні, яка повністю використовувала неолітичний пакет. Буго-дністровська культура територіально розширювалась досить повільно, хоча її впливи простягались далеко за межі її ареалу. Близько 5 500 року частина буго-дністровців об’єдналась з яніславцями, утворивши дніпро-донецьку культуру, яка поширилась по всій північній та лівобережній лісостеповій зоні та в західному й центральному Поліссі.
Мігранти з-за Бугу
З заходу через Волинь та Прикарпаття в Україну впираються племена лінійно-стрічкової кераміки. І хоча масових слідів жорстокості з боку прибульців в Україні не помічено, стосунки з місцевими людьми мирними не були. Загроза з боку племен лінійно-стрічкової кераміки стала імпульсом для об’єднання й трансформації. Буго-дністровська культура прискорила свою еволюцію, перетворившись в культуру, яку в Румунії та Молдові називають кукутеньською, а в Україні — трипільською. Так само як буго-дністровська і старчево-кришська та культура лінійно-стрічкової кераміки, трипільсько-кукутенська культура була інтегральною й дуже важливою частиною Старої Європи.
Натомість в лівобережному степу приблизно в 6 500 році до Р.Х. південна частина кукрецької культури еволюціонували в скотарську сурську культуру, яка стала першою в низці культур, що привели до появи арійської або, як тепер кажуть, індоєвропейської культурної спільноти. Рухаючись на південь, декілька дніпро-донецьких племен разом з людьми сурської культури та якоюсь групою мігрантів з північного Кавказу зорганізувалась в пастушу маріупольську культуру, яка теж відіграла свою важливу роль в формуванні протоарійців. Однак, ядром майбутньої арійської спільноти стали ще одні нащадки сурської культури, люди середньостогівської культури, котрі близько 4 700 року до Р.Х. одомашнили коня та навчились їздити верхи.
Нові віяння зачепили й Крим, де в Кримських горах мезолітична мурзак-кобинська культура еволюціонувала в таш-аїрську культуру, яка на довгий час зберегла в собі як неолітичні, так і мезолітичні елементи. Ще більш консервативною була культура ямково-гребінцевої кераміки прибульців з півночі, які, між 4 200 та 2 000 роками до Р.Х. колонізували лісову зону Лівобережжя. Люди ямково-гребінцевої кераміки стали, вірогідно, предками частини угро-фінських та балтських народів. На півдні України неолітична доба закінчилася близько 4 000 року до Р.Х. з поширенням виробів з міді.
