Ідея, мета, підходи

Історична достовірність і повнота розглядуВ основі історичної достовірності — опора на опубліковані результати археологічних досліджень в Україні. В проєкті «ПраУкраїна» розглядається період від початку існування тут розумного життя (перші архантропи, орієнтовно 750 000 років тому) і до падіння Русі від монгольської навали.

В межах проєкту «ПраУкраїна» виконана робота з оцифровки даних про більш як 15 000 археологічних локацій. Також спираємось на наукові дані про археологічні культури, яких в ці часи на теренах майбутньої України існувало близько 100. І ми розраховуємо на подальше поступове розширення інформаційної бази проєкту із залученням нових джерел даних археології.

Панорамність та цільність інтерпретаціїВ описах буття праукраїнців намагаємось розкрити сукупність аспектів: особливості побуту та господарювання, мови, вірувань, соціального та політичного устрою тощо. Також відображаємо ареали розповсюдження археологічних культур, відстежуємо їхнє походження та історичну долю. При цьому детальні статті доповнюються компактними стандартизованими «паспортами» культур. Розгляд культур доповнюється інтегральною характеристикою дев’яти історичних епох — від ранньої камяної доби до середньовіччя.

Важливо, що всі ці матеріали написані одним автором, а отже зі спільних позицій і в єдиному стилі. І це вочевидь має сприяти цільності сприйняття.

Зручність доступу до інформації, інтерактивністьОригінальним рішенням, яке має поєднати в цілісність велику кількість інформації про минуле, стала «Мапа часів праУкраїни». Тут до знаної геграфічної мапи теренів нашої держави додана вісь часу, з якою можна подорожувати, обираючи історичну епоху і потрібний рік в минулому.

Символічні зображення на мапі дозволяють миттєво доступитись до інформації про будь-яку археологічну культуру та локацію, одержати пояснення щодо окремих аспектів буття праукраїнців. Мабуть, найбільше такий спосіб знайомства з минулим нагадує побудову цільної картини із множини окремих елементів мозаїки.

Сучасні форми контенту й канали інформуванняБазовим інформаційним ресурсом проєкту є саме цей вебсайт. Разом із «Мапою часів праУкраїни» тут зосереджені більше сотні оригінальних ілюстрованих статей. Також в межах проєкту видані три перші книги Романа Борсука із циклу «Психологічна археологія України», які присвячені відповідно часам кам’яної, мідно-бронзвої та залізної історичних діб. На ютубі присутні відповідні відеорозповіді Романа Борсука із цикла «Часи праУкраїни». Адаптовані матеріали проєкту розміщаються в соцмережах, зокрема в Інстаграм та на Фейсбуці.

Психологічна складова історичних процесівІсторичні події визначаються людськими рішеннями, а ті, в свою чергу, залежать від того, як їх автори бачать світ та як мислять. І якщо відтворенням зовнішніх форм буття давніх людей опікується археологія в її класичному розумінні, то дослідження еволюції психіки й мислення доречно назвати археологією психологічною.

В нашій інтерпретації предметом психоархеології України є формування під впливом історичних процесів українського національного характеру. Зокрема досить показовим прикладом тут є відома суперечливість українського характеру, в якому мирність та конформізм сусідить з непосидючістю та войовничістю. Психологічна археологія пов’язує це із двома знаковими епохами в історії праУкраїни — відповідно з довготривалим впливом матруархальної трипільської культури і з вибуховістю аріїзації, яка пізніше з теренів південного Подніпровья розповсюдилась на простори Євразії.

Психотерапія та для особистісний розвитокІншим напрямком нашого проєкту є психоархеологія особистості. Цей напрямок включає знайомство із науковими підходами до психології підсвідомого, а також розгляд ключових етапів еволюції людського мислення в стародавній історії. Разом з тим він передбачає застосування методів психологічної археології в терапевтичних цілях та для особистісного розвитку.
Зокрема цьому присвячені:
• авторський навчальний проєкт Романа Борсука "ХАРА";
• навчальні семінари Романа Борсука, які відбуваються в реалі та онлайн-форматі.

Суспільне обговорення та відкритість до критикиВласно активізація суспільної зацікавленості темою праУкраїни є важливою метою проєкту. Отже, будь-які відкриті обговорення в СМІ та соцмережах бачимо як бажані, оскільки вони таку зацікавленість стимулюють. Щодо критики, то ми повністю усвідомлюємо її необхідність для розвитку проєкту, особливо якщо така критика є професійною.