Епоха неоліту

6 500 - 4 500 до н.е.

Неоліт є останнім етапом кам’яної доби, під час якого виробництво знарядь з каменю було доведено людьми до меж досконалості. Втім, неоліт – це, в першу чергу, так звана неолітична революція, себто швидке (в історичному масштабі) впровадження в побут комплексу новацій — від землеробства і скотарства до виготовлення кераміки. Ці новації запевнювали певний захист від постійної загрози голоду і заклали підвалини цивілізації.

Людство
в неоліті

6 500 - 4 500 до н.е.
Епоха неоліту характеризується впровадженням так званого неолітичного пакета, який містив запровадження землеробства, одомашнення тварин, виготовлення кераміки, полірованих кам'яних інструментів та зведення прямокутних будинків. Домогосподарства були значною мірою незалежними економічно, і центром життя людей ставала сім’я. В цілому це було відносно мирні часи.

Неоліт
в праУкраїні

6 500 - 4 500 до н.е.
Перші зерна, посіяні рукою людини, лягли в українську землю десь у межиріччі Південного Бугу та Дністра. І це на довгий час розділило Україну на три зони: землеробський правобережний лісостеп, пастуший лівобережний степ та північні мисливські ліси. Втім, різні способи господарювання ніяк не заважали праукраїнцям взаємодіяти між собою, торгувати та запозичувати один в одного корисні ідеї.

Неоліт
в Світі

6 500 - 4 500 до н.е.
Землеробство й скотарство з’явились майже одночасно в декількох регіонах світу. Однією з найбільших та найстаріших колисок цивілізації були східне Середземномор’я та Близький Схід. Не набагато відставав і Далекий Схід, а от в інших куточках світу цивілізаційні процеси розвивались дещо повільніше.

Культури
неоліту

6 500 - 4 500 до н.е.
Неолітична революція доволі скоро прийшла в Україну. Перші зерна, посіяні рукою людини, лягли в українську землю десь у межиріччі Південного Бугу та Дністра. І це на довгий час розділило Україну на три зони: землеробський правобережний лісостеп, пастуший лівобережний степ та північні мисливські ліси. Втім, різні способи господарювання ніяк не заважали праукраїнцям взаємодіяти між собою, торгувати та запозичувати один в одного корисні ідеї.

Книга 1. Час
вогню та каміння

Людинотворення кам'яної доби
Істота, що не боялась вогню, твариною однозначно вже не була. Та чи можна було назвати її людиною? Бо у цієї істоти ще не було особистості. 40 000 років тому, в час вогню та каміння, вона, ця істота, тільки вчились уявляти, думати словами, відрізняти минуле від майбутнього та зберігати знання. Людська особистість ще тільки почала творитись. Про те, як вона поставала і як це діялось на теренах майбутньої України говориться в цій книзі.

Час
жінок

Три тисячоліття спокою
Одомашнення тварин та землеробство створили фундамент для достатку їжі. На цьому фундаменті постала щаслива цивілізація Старої Європи, чиєю головною покровителькою її люди вважали Велику Богиню. І не дивно, що керівною силою тут стали саме жінки, які вміли з Богинею спілкуватись. Епоха матріархату? І так, і ні...

Землероби,
пастухи, мисливці...

Неоліт праУкраїни: революціонери та консерватори
Як праукраїнці вчились сіяти збіжжя та пасти худобу і чому навчились не всі?

Українські відьми.
Частина 1

Від початку
Їх проклинали. Їх ненавиділи. Їх спалювали на вогнищах і топили в ставках. І, одночасно, обійтись без них не могли. А тому шанували. Проте боялись завжди, позаяк ці жінки «щось знали». Відали тобто. Але що саме вони відали? В чому проявляло себе це відання? І чи можемо ми хоч частково реконструювати відьомські знання?