Сунгирські несподіванки
Загадки людей старої кам’яної доби
Серед археологічних знахідок є такі, що стають своєрідними мемами. Одним із таких артефактів є реконструйований зимовий чоловічий одяг, розшитий безліччю кістяних намистин. Його не відмовились би демонструвати навіть затяті сучасні франти. А тим часом вік цієй "моделі" за 35 000 років і вона ровесниця мамутів! То для чого ж створювались такі взірці древньої моди і які ще загадки з ними пов’язані?
... Але присутність такого одягу цілковито підважує всі наші знання про соціальний устрій первісних племен. Схоже, що все було набагато складніше, ніж ми собі можемо уявити ...
Завдяки людям стрелецької культури ми знаємо дуже багато про побут людей пізньої старої кам’яної доби. В 1955 році в стійбищі на березі струмка Сунгир1 було знайдено шість цілісних кістяків людей стрелецької культури, три з яких збереглись в ідеальному стані — дорослого, навіть, літнього чоловіка і двох хлопчиків-підлітків. Всіх трьох було вбито і всіх трьох було поховано одночасно.
На тілах було виявлено приблизно 10 000 півсантиметрових в діаметрі просвердлених намистин вирізьблених з мамутової кістки. Як виявилось, намистинами було обшито одяг небіжчиків, що дало можливість доволі точно його відтворити. Цей одяг складався з шкіряної сорочки, типу парки2, штанів, зшитих з хутряними мокасинами, шапок та каптурів і був напрочуд схожим на одяг, який і досі носять, наприклад, іннуїти. І в цьому немає нічого дивного, оскільки крій, спосіб виготовлення та матеріал такого одягу є оптимальним для полярного клімату.
Дивним є інше. На виготовлення тільки одного такого костюму майстер повинен був потратити щонайменше кілька місяців та й важив такий шедевр первісної моди добряче. Це явно був церемоніальний костюм. Але присутність такого одягу цілковито підважує всі наші знання про соціальний устрій первісних племен. Схоже, що все було набагато складніше, ніж ми собі можемо уявити. І це доводить, що збагнути своїх предків ми можемо тільки зрозумівши те, як вони мислили.
Та це ще не всі дивовижі. У 2014 році побачила світ монографія Еріка Трінкауса3 Люди Сунгиру. Поховання, тіла та поведінка в ранньому верхньому палеоліті (The People of Sunghіr. Burіals, Bodіes, and Behavіor іn the Earlіer Upper Paleolіthіc) у якій висвітлено цілу низку нових відомостей, отриманих після докладного дослідження костей сунгирців.
Зокрема встановлено, що чоловік довго займався важкою роботою, він міг розколювати кості або камені. Старший хлопчик проводив довгий час сидячи навпочіпки, молодший подовгу стояв на колінах і крутив щось правою рукою (можливо сукав мотузки або м’яв шкіряні ремені). Чоловік і старший з хлопчиків їли багато м'яса й риби, а от основним джерелом білка для молодшого хлопчика служили, як не дивно, комахи.
Всі троє були родичами, хоча й не близькими, а, швидше за все, двоюрідними. Родичеві, ймовірно прапрадідові хлопчиків, належав фрагмент обробленої стегнової кістки, навмисно покладеної в могилу. І цю людину, так само як і його праправнука чомусь також годували комахами.
То ким вони були ці люди: вождями, шаманами, нещасними жертвами чи хворими людьми? І де можна було брати стільки комах в приполярній тундрі та ще й зимою, щоб постійно годувати ними людей?
На тілах було виявлено приблизно 10 000 півсантиметрових в діаметрі просвердлених намистин вирізьблених з мамутової кістки. Як виявилось, намистинами було обшито одяг небіжчиків, що дало можливість доволі точно його відтворити. Цей одяг складався з шкіряної сорочки, типу парки2, штанів, зшитих з хутряними мокасинами, шапок та каптурів і був напрочуд схожим на одяг, який і досі носять, наприклад, іннуїти. І в цьому немає нічого дивного, оскільки крій, спосіб виготовлення та матеріал такого одягу є оптимальним для полярного клімату.
Дивним є інше. На виготовлення тільки одного такого костюму майстер повинен був потратити щонайменше кілька місяців та й важив такий шедевр первісної моди добряче. Це явно був церемоніальний костюм. Але присутність такого одягу цілковито підважує всі наші знання про соціальний устрій первісних племен. Схоже, що все було набагато складніше, ніж ми собі можемо уявити. І це доводить, що збагнути своїх предків ми можемо тільки зрозумівши те, як вони мислили.
Та це ще не всі дивовижі. У 2014 році побачила світ монографія Еріка Трінкауса3 Люди Сунгиру. Поховання, тіла та поведінка в ранньому верхньому палеоліті (The People of Sunghіr. Burіals, Bodіes, and Behavіor іn the Earlіer Upper Paleolіthіc) у якій висвітлено цілу низку нових відомостей, отриманих після докладного дослідження костей сунгирців.
Зокрема встановлено, що чоловік довго займався важкою роботою, він міг розколювати кості або камені. Старший хлопчик проводив довгий час сидячи навпочіпки, молодший подовгу стояв на колінах і крутив щось правою рукою (можливо сукав мотузки або м’яв шкіряні ремені). Чоловік і старший з хлопчиків їли багато м'яса й риби, а от основним джерелом білка для молодшого хлопчика служили, як не дивно, комахи.
Всі троє були родичами, хоча й не близькими, а, швидше за все, двоюрідними. Родичеві, ймовірно прапрадідові хлопчиків, належав фрагмент обробленої стегнової кістки, навмисно покладеної в могилу. І цю людину, так само як і його праправнука чомусь також годували комахами.
То ким вони були ці люди: вождями, шаманами, нещасними жертвами чи хворими людьми? І де можна було брати стільки комах в приполярній тундрі та ще й зимою, щоб постійно годувати ними людей?
виноски
1Сунгир
палеолітичне стійбище в межах сучасного російського міста Владімір біля впадіння струмка Сунгир до ріки Клязьми. Відкрите у 1955 році. Описане та досліджене російським археологом Отто Бадером (⋆29.06.1903 - †02.04.1979). Знахідки датуються 24 000 — 22 000 роками до Різдва.
2Парка
Парка - довга тепла куртка, як правило, з каптуром, призначена для захисту від холоду. Історично парки шилися зі шкір хутром назовні й одягались в сильні морози поверх сорочки-малиці, яка шилась хутром усередину та одягалась на голе тіло. Слово парка походить із ненецької мови, де означало щось скроєне або зшите.
3Ерік Трінкаус
(Erik Trinkaus, ⋆24.12.1948) спеціалізується на палеоантропології та біології архаїчної та ранньої сучасної людини, а також на подальшій еволюції анатомічно сучасного людства.
