Мідна доба в праУкраїні

4 500 - 3200 до н.е.

Україна багата корисними копалинами, однак родовищ мідної руди тут майже нема. Попри це праукраїнці одними з перших (і не тільки у Європі) опанували навички металургію. Очевидно, що це був дуже непростий виклик, який, як виявилось став чудовим стимулом для подальшого розвитку цивілізації в Україні.
Україна багата корисними копалинами, однак родовищ мідної руди тут майже нема. Попри це праукраїнці одними з перших (і не тільки у Європі) опанували навички металургію. Очевидно, що це був дуже непростий виклик, який, як виявилось став чудовим стимулом для подальшого розвитку цивілізації в Україні.
Мідь в УкраїніМідні вироби з’являються в Україні майже одразу після появи мідної металургії на Балканах. Завдяки своїм тісним зв’язками з іншими культурами Старої Європи піонерами мідної доби України були люди трипільської культури. Щоправда, трипільцям довелось імпортувати сировину з Трансільванії, можливо, в обмін на прикарпатську сіль, яка також була тоді дуже дефіцитним товаром. Від трипільців навички користування мідними речами, а потім і їх виготовлення, перейняли їхні сусіди, насамперед середньостогівці. Тому в Україні виділяють три періоди мідної доби:

- на ранньому етапі між 4 500 та 3 900 роками до Р.Х. мідні вироби тільки з’являються в Україні і трипільці зберігали монополію на їхнє використання;

- між 3 900 та 3 500 роками до Р.Х. мідні вироби стали доступними для сусідніх з трипільцями культур, а люди дніпро-донецької культури почали експлуатувати родовища самородної міді на Донбасі;

- між 3 500 та 3 200 роками до Р.Х. трипільці відкрили невеликі родовища міді на Волині, а мідні вироби стали більш-менш поширеними та почали з’являтись перші вироби з бронзи.

Етнічна мапа України часів мідної добиПівденне та центральне Правобережжя України в ці часи населяють племінні союзи трипільців, які на Черкащині створюють щось на кшталт пізніших шумерських міст-держав. Трипільці поступово асимілюють та відтісняють на північ людей лінійно-стрічкової кераміки, які населяли тоді захід України. Процес асиміляції людності лінійно-стрічкової кераміки завершують племена лендельської культури, які близько 5 000 року до Р.Х. створили могутнє племінне об’єднання в центральній Європі. В ті ж часи Закарпаття заселяє східна група племен мальованої кераміки, а південний захід Одещини люди гумельницької культури. І, нарешті, приблизно в 4 300 році до Р.Х. в західну Україну з території Польщі починає напливати людність культури лійчастого посуду, яка асимілює залишки тутешніх племен і починає відтісняти трипільців на південний схід. Зазначимо, при цьому, що всі вищезазначені культури були землеробськими, належали до спільноти Старої Європи й розмовляли доіндоєвропейськими мовами.

На лівому березі Дніпра в той самий час домінували пастуші культури. Дніпро-донецька та сурська еволюціонували в середньостогівську. Середньостогівці населяли центр степових лівобережних українських земель. В Приазов’ї випасали свої стада люди маріупольської культури. Близько 3 900 року до Р.Х. сюди прийшли з Кубані люди репінської культури. Всі три степові культури мідної доби України були предками майбутніх аріїв-індоєвропейців. Вірогідно також, що репінці є одними з предків історичних греків.

Лісовий північний схід натомість заселяли предки угро-фінів, люди ямково-гребінцевої кераміки, які жили ще в неоліті.
Як жили праукраїнці
Психоархеологія України