Мідна доба
4 500 - 3 200 до н.е.
Мідна доба — це археологічний період, який тривав від виготовлення знарядь з чистої міді до відкриття бронзових сплавів. Деякі з сучасних дослідників вважають її частиною ширшого неоліту і називають енеолітом, інші — перехідним періодом між неолітом та бронзовою добою. І хоча камінь та кістка залишались основною сировиною для виготовлення знарядь, поява металевих виробів провіщала настання нових часів.
Людство в мідну
добу
4 500 - 3 200 до н.е.
Виготовлення та використання виробів з міді вочевидь ключова ознака цієї епохи. Людство освоїло металургію; широко розповсюджуються мідні прикраси; застосовується зброя з міді. Але використання червоного металу мало впливає на повсякденне виробництво і побут. В цій сфері значно важливішими є інші зміни: впровадження орного землеробства вперше дозволило стало одержувати надлишок продуктів і стимулювало розвиток товарного господарства.
Мідна доба
в праУкраїні
4 500 - 3200 до н.е.
Україна багата корисними копалинами, однак родовищ мідної руди тут майже нема. Попри це праукраїнці одними з перших (і не тільки у Європі) опанували навички металургію. Очевидно, що це був дуже непростий виклик, який, як виявилось став чудовим стимулом для подальшого розвитку цивілізації в Україні.
Мідна доба
в Світі
4 500 - 3 200 до н.е.
Новації мідної доби зачепили далеко не всі регіони світу. Та й сталось це не одразу. Більша частина землян воліла надалі обходитись каміннями, які, щоправда, навчилась непогано обробляти.Але двигун перемін уже було не зупинити. Древні майстри та винахідники уже заглядали в майбутнє і думали про те, як перетворити м’яку мідь, яка годилась хіба що для прикрас, у міцний бойовий метал.
Культури
доби міді
4 500 - 3 200 до н.е.
Територія України вкрай бідна родовищами мідної руди. Попри це праукраїнці одними з перших (і не тільки у Європі) опанували навички металургії. Ключовим чинником цього цивілізаційного успіху була інтеграція частини праукраїнських племен в культурно-економічну спільноту так званої Старої Європи (інша назва Дунайська цивілізація) – групи землеробських етносів Балкан та центральної Європи, об’єднаних близьким походженням, спільною вірою та рівнем господарчого розвитку.
Книга 2. Час
міді та збіжжя
Від трипільців до аріїв
Часи міді та збіжжя збереглись в міфах людства як спогади про золотий вік. Це був світ, де між людьми панувала злагода, а Велика Богиня дарувала їм все, що потрібно для щастя. Все? Мабуть, ні, бо знайшлись люди, які чомусь не захотіли так жити. І сотворили свій світ. Той, у якому зараз живемо ми з Тобою. Ким були ті люди та що їх не влаштовували у світі щастя? Як саме вони вплинули на українську вдачу?
Час
золотої доби
Чи все так гарно у світі безпечності
Майже для півтораста поколінь праукраїнців світ, в якому вони жили був досить мирним, а життя ситним. Можливо саме із таким життям асоціюється поняття «золота доба». І період цей вочевидь пов’язаний із трипільською культурою, від якої сучасні українці одержали значущий спадок. Але такий нібито спокійний і ситий світ не був ідеальним, і в його підвалинах уже визрівали майбутні зміни.
Мідь, колесо
й цивілізація богинь
Старі та нові європейці по обидва боки Дніпра
Як праукраїнцям жилось, коли вони вчились
плавити мідь та винаходили колесо?
Триполіси
Уманщини
Поселення-гіганти чи справжні міста?
Зі шкільних підручників пам’ятаємо, що міста-держави в давній Греції називались полісами. Нині вважається, що перші подібні міста з’явились в Шумері. Однак, за кілька сотень років до того на території сучасної Уманщини існували масштабні трипільські поселення, які за багатьма ознаками могли б теж вважатись містами. То якими були оті наші вітчизняні «триполіси»?
