Поки на півночі України люди жили, намагаючись нічого не змінювати у своєму житті, на півдні змінювалось геть усе, починаючи від способу життя і закінчуючи релігійними переконаннями та соціальним устроєм. Буго-дністровці були першою по справжньому неолітичною культурою України та інтегральною частиною першої європейської цивілізації — Старої Європи.

Майже в усіх підручниках історії чорним по білому написано, що сучасна людська цивілізація розпочалась в Шумері та Єгипті. Ну, може ще щось буде сказано про цивілізацію долини Інду та Китай. Але про древню цивілізацію Старої Європи, яку ще називають Дунайською, не кажеться нічого. Так, тут не зводили монументальних споруд на кшталт єгипетських пірамід, але були процвітаюча економіка, оригінальна писемність, вишукана кераміка й продуктивна металургія, а також навіть власна писемність.

Майже половина населення світу, - а це мало не три з половиною мільярди осіб, - знають принаймні одну з індоєвропейських мов, а для двох з половиною мільярдів вона є рідною. А тому важко собі уявити, що вісім тисяч років тому мовою-предком, з якої розпочалось усе це лінгвістичне багатство, розмовляли всього лиш декілька сотень пастухів та рибалок, що знайшли собі притулок на дніпровських островах.

Один американський політик колись сказав: Ви маєте ряд поставлених кісточок доміно і вибиваєте першу з них. Те, що трапиться з іншими, вельми очевидне — вони дуже швидко перекинуться. Отже, ми отримаємо початок процесу розпаду, який матиме поважні наслідки. Кісточка доміно, яка впала близько 5 600 року перед Різдвом в чорноморсько-середземноморському межимор’ї, справді спричинила дуже поважні наслідки для всієї Європи.

Нова кам’яна доба України — це не тільки велична й барвиста трипільська культура. Північніше трипільців жив чисельний, заможний та войовничий народ, який відіграв вельми значну роль в етногенезі українців. Можливо навіть, деякі слова їхньої мови збереглись у назвах поліських рік та озер. І якщо це так, то мова ця була близької до мов балтійських та слов’янських.

Історія знає місця, де час начебто зупинявся на місці. Таким місцем був, наприклад, весь Австралійський континент до прибуття туди європейців. Не можна сказати, що культури австралійських аборигенів зовсім не еволюціонували, однак швидкість еволюції тут була неймовірно повільною. В Україні місцем, де час рухався повільніше, були Кримські гори. Люди таш-аїрської культури майже не змінивши свого способу життя, донесли свої неолітичні звички аж до бронзової доби. Мабуть, вони таки були щасливими, ці люди?

Більшість великих археологічних знахідок є наслідком випадку, а зовсім не цілеспрямованого пошуку. Про маріупольську культуру сучасні люди довідались тільки тому, що надумали побудувати металургійний комбінат там, де колись їхні далекі предки хоронили своїх покійників.

Людність культури ямково-гребінцевої належала до уральської раси, якій властиві європеоїдні та разом і монголоїдні риси. Коло культур гребінчастої кераміки об’єднувала в собі декілька культур, які на довгий час заселили Середньоросійську височину і стали предками багатьох європейських угро-фінських народів.