Знайомтесь - праУкраїна
Про історичні епохи та археологічні культури
В цьому розділі сайту ми розповідаємо, як жили на теренах майбутньої України наші далекі пращури, спираючись насамперед на здобутки вітчизняної археології. Особливість нашого підходу в тому, що для зручності сприйняття намагаємось максимально структурувати накопичені наукові дані і при цьому надати їм доступну та популярну форму.
Що розуміємо під праУкраїною
У поняття “праУкраїна” є два виміри: часовий/ історичний та просторовий/ географічний. Географічні межі цілком закономірно визначаються міжнародно визнаними кордонами сучасної держави Україна. Історичний же вимір в нашому розумінні має включати період часу від ранньої кам’яної доби до середньовіччя — тобто, від часів, коли на цих теренах з’явились люди і до появи тут держави. Наповненням цього простору будуть розповіді про буття наших далеких пращурів.
В даному розділі такі розповіді ведуться за трьома основними напрямками:
● портрети історичних епох охоплюють періоди від раннього палеоліту до середньовіччя;
● розповіді про археологічні культури включають статті про близько сотні культур різних епох, які існували на окремих теренах праУкраїни;
● характеристика базових аспектів життя праукраїнців включає огляд різновидів господарювання, соціального устрою, вірувань тощо.
Додатково здійснемо тут ще короткий експрес-огляд, в якому весь час існування людей на теренах праУкраїни метафорично представлений як одна доба. Такий підхід, що дає можливість охопити всю історію праУкраїни ніби одним поглядом, доповнює детальний розгляд попередніх розділів.
В даному розділі такі розповіді ведуться за трьома основними напрямками:
● портрети історичних епох охоплюють періоди від раннього палеоліту до середньовіччя;
● розповіді про археологічні культури включають статті про близько сотні культур різних епох, які існували на окремих теренах праУкраїни;
● характеристика базових аспектів життя праукраїнців включає огляд різновидів господарювання, соціального устрою, вірувань тощо.
Додатково здійснемо тут ще короткий експрес-огляд, в якому весь час існування людей на теренах праУкраїни метафорично представлений як одна доба. Такий підхід, що дає можливість охопити всю історію праУкраїни ніби одним поглядом, доповнює детальний розгляд попередніх розділів.
Епохи давнини: праУкраїна й навколишній світ
Виділяючи епохи давнини, будемо використовувати два найбільш популярних підходи— археологічний та історичний.
Археологічна періодизація спирається на типові матеріали, з яких вироблялись знайдені археологами артефакти. Зокрема, тут зазвичай виділяють дві найбільш укрупнені періоди - каміння та металів. При цьому перший такий період розділяють на епохи палеоліту (ранній, середній та пізній), мезоліту та неоліту, а другу — на доби міді, бронзи й заліза. Ця періодизація найбільше пасує саме стародавнім часам, тоді як для часів більш пізніх проявляються її обмеження. Зокрема, з такої позиції виходить, що ми й зараз живемо в епоху заліза. Між тим від її початку — близько двох тисячоліть тому — світ неодноразово радикально змінювався
. Історична періодизація орієнтується перш за все на писемні джерела. Відповідно, така «писана» історія починається зі стародавньої (її початок приблизно збігається з ранньою межею залізної доби), за якою слідують середньовіччя, нові та новітні часи. При цьому всі часи, що передують появі писемних джерел відносять до періоду доісторії і таке укрупнення для наших завдань також є вочевидь незручним.
В нашому проекті будемо для зручності сполучати обидва ці способи періодизації, спираючись здебільшого на археологічний підхід, але доповнюючи його для більш пізніх часів елементами історичного підходу. Отже, розповідаючи про епохи давнини, будемо виділяти ранній, середній та пізній палеоліт, мезоліт, неоліт, мідну та бронзову доби (період доісторії), залізну добу (період стародавньої історії) та середньовіччя. Період нового часу уже виходить за межі нашої трактовки праУкраїни.
Для кожної з дев’яти перелічених епох на сайті ви знайдете статті, в яких розглядаються:
● основний зміст цієї епохи в праУкраїні;
● роль епохи в процесі розвитку людства вцілому;
● історичні процеси на різних континентах планети.
Також поряд будуть посилання на огляди археологічних культур відповідної епохи в праУкраїні (більш повно про такі огляди розповідаємо в наступному пункті).
Ось як, наприклад, виглядає наш блок матеріалів з характеристикою доби міді.
Археологічна періодизація спирається на типові матеріали, з яких вироблялись знайдені археологами артефакти. Зокрема, тут зазвичай виділяють дві найбільш укрупнені періоди - каміння та металів. При цьому перший такий період розділяють на епохи палеоліту (ранній, середній та пізній), мезоліту та неоліту, а другу — на доби міді, бронзи й заліза. Ця періодизація найбільше пасує саме стародавнім часам, тоді як для часів більш пізніх проявляються її обмеження. Зокрема, з такої позиції виходить, що ми й зараз живемо в епоху заліза. Між тим від її початку — близько двох тисячоліть тому — світ неодноразово радикально змінювався
. Історична періодизація орієнтується перш за все на писемні джерела. Відповідно, така «писана» історія починається зі стародавньої (її початок приблизно збігається з ранньою межею залізної доби), за якою слідують середньовіччя, нові та новітні часи. При цьому всі часи, що передують появі писемних джерел відносять до періоду доісторії і таке укрупнення для наших завдань також є вочевидь незручним.
В нашому проекті будемо для зручності сполучати обидва ці способи періодизації, спираючись здебільшого на археологічний підхід, але доповнюючи його для більш пізніх часів елементами історичного підходу. Отже, розповідаючи про епохи давнини, будемо виділяти ранній, середній та пізній палеоліт, мезоліт, неоліт, мідну та бронзову доби (період доісторії), залізну добу (період стародавньої історії) та середньовіччя. Період нового часу уже виходить за межі нашої трактовки праУкраїни.
Для кожної з дев’яти перелічених епох на сайті ви знайдете статті, в яких розглядаються:
● основний зміст цієї епохи в праУкраїні;
● роль епохи в процесі розвитку людства вцілому;
● історичні процеси на різних континентах планети.
Також поряд будуть посилання на огляди археологічних культур відповідної епохи в праУкраїні (більш повно про такі огляди розповідаємо в наступному пункті).
Ось як, наприклад, виглядає наш блок матеріалів з характеристикою доби міді.
Археологічні культури: що, де, коли
Археологічні культури — це способи життя людей в певних умовах, які визначаються періодом та теренами існування культури. Особливості такого способу життя археологи виявляють та описують на підставі аналізу матеріальних рештків, які характерні для поселень відповідної культури. Більш детальну характеристику поняття археологічна культура знайдете в окремій статті.
Нагадаємо, що всередині періоду існування праУкраїни археологи виділяють близько сотні археологічних культур. На цьому сайті ми наводимо їх описи відповідно до історичних епох.
При цьому такі описи включають:
● ілюстровану статтю, де містяться відомості про походження та історичну долю, культури, характерні способи господарювання та особливості побуту;
● «паспорт» культури, де містяться дані про базові аспекти буття, а також важливі додаткові відомості про культуру (хто і де її відкрив, відомі пам’ятки та експозиції артефактів);
● відображення поселень даної культури на інтерактивній мапі часів праУкраїни, яке доповнюється відомостями про ареал існування, динаміку кількості населення, а також культури попердники та наслідувачі.
Всі ці описи є оригінальними і базуються на узагальненні результатів наукових праць вітчизняних археологів (статті містять досить повні списки відповідних бібліографічних посилань). В якості прикладів тут ви знайдете огляд археологічних культур мідної доби та статтю з описом славетної Трипільської культури.
Нагадаємо, що всередині періоду існування праУкраїни археологи виділяють близько сотні археологічних культур. На цьому сайті ми наводимо їх описи відповідно до історичних епох.
При цьому такі описи включають:
● ілюстровану статтю, де містяться відомості про походження та історичну долю, культури, характерні способи господарювання та особливості побуту;
● «паспорт» культури, де містяться дані про базові аспекти буття, а також важливі додаткові відомості про культуру (хто і де її відкрив, відомі пам’ятки та експозиції артефактів);
● відображення поселень даної культури на інтерактивній мапі часів праУкраїни, яке доповнюється відомостями про ареал існування, динаміку кількості населення, а також культури попердники та наслідувачі.
Всі ці описи є оригінальними і базуються на узагальненні результатів наукових праць вітчизняних археологів (статті містять досить повні списки відповідних бібліографічних посилань). В якості прикладів тут ви знайдете огляд археологічних культур мідної доби та статтю з описом славетної Трипільської культури.
Аспекти буття: як саме жили пращури
На перший погляд, багатотисячолітня історія предків дає неосяжне різноманіття способів їх буття — в залежності від регіону проживання, кліматичних умов, способу господарювання, мирних чи напружених відношень із сусідами тощо. Щоб зорієнтуватись в цьому різноманітті, будемо шукати відповіді на базові питання:
● як люди кормились і як виглядав побут (господарювання, харчова база);
● яким було суспільне життя (громадський та політичний устрій);
● в що вони вірили (релігійні переконання, похоронні обряди);
● як розмовляли та яким бачили світ (мови спілкування й типи мислення);
● як виглядали та в чому були схожими на сусідів (антропологічні типи й етнокультурні спільноти).
На сайті розкриваються варіанти втіленняї цих аспектів буття в різні часи та на різних теренах праУкраїни. Наприклад, в статті про релігійні переконання праукраїнців наведені короткі характеристики 19 видів вірувань та релігій в праУкраїні — від анімізму та шаманізму до слов’янського язичництва та християнства.
При цьому подібні описи для всіх перелічених базових аспектів буття в інтерактивному режимі доступні на нашій Мапі часів праУкраїни.
● як люди кормились і як виглядав побут (господарювання, харчова база);
● яким було суспільне життя (громадський та політичний устрій);
● в що вони вірили (релігійні переконання, похоронні обряди);
● як розмовляли та яким бачили світ (мови спілкування й типи мислення);
● як виглядали та в чому були схожими на сусідів (антропологічні типи й етнокультурні спільноти).
На сайті розкриваються варіанти втіленняї цих аспектів буття в різні часи та на різних теренах праУкраїни. Наприклад, в статті про релігійні переконання праукраїнців наведені короткі характеристики 19 видів вірувань та релігій в праУкраїні — від анімізму та шаманізму до слов’янського язичництва та християнства.
При цьому подібні описи для всіх перелічених базових аспектів буття в інтерактивному режимі доступні на нашій Мапі часів праУкраїни.
Упакована історія: експрес-погляд на праУкраїну
Послідовне й глибоке вивчання нашої стародавньої історії може бути корисним і цікавим. Але за нашим досвідом чимало людей, для яких ця історія небайдужа, принаймні на початковому етапі віддають перевагу швидкому експрес-огляду «з висоти пташиного польоту». Саме такий погляд пропонують статті нашого циклу «Однодобова історія».
Що як 40 000 років, протягом яких люди сучасного типу жили на наших теренах, розглянути умовно як одну добу? В цій метафорі навіть важливі історичні періоди на кшталт часів існування української козацької держави, можуть відповідати інтервалам коротшим за п'ять хвилин. При цьому перша стаття цього циклу, яку зараз знайдете на сайті, охоплює період від початку нашої умовної доби майже до пізнього вечора...
Що як 40 000 років, протягом яких люди сучасного типу жили на наших теренах, розглянути умовно як одну добу? В цій метафорі навіть важливі історичні періоди на кшталт часів існування української козацької держави, можуть відповідати інтервалам коротшим за п'ять хвилин. При цьому перша стаття цього циклу, яку зараз знайдете на сайті, охоплює період від початку нашої умовної доби майже до пізнього вечора...
