Знайомтесь - праУкраїна

У поняття “праУкраїна” є два виміри: часовий/ історичний та просторовий/ географічний. Географічні межі цілком закономірно визначаються міжнародно визнаними кордонами сучасної держави Україна. Історичний же вимір в нашому розумінні має включати період часу від ранньої кам’яної доби до середньовіччя — тобто, від часів, коли на цих теренах з’явилось розумне життя і до появи тут держави. Наповненням цього простору будуть розповіді про буття наших далеких пращурів.

В даному розділі такі розповіді ведуться за трьома основними напрямками:
● портрети історичних епох охоплюють періоди від раннього палеоліту до середньовіччя;
● розповіді про археологічні культури включають статті про близько сотні культур різних епох, які існували на окремих теренах праУкраїни;
● характеристика базових аспектів життя праукраїнців включає огляд різновидів господарювання, соціального устрою, вірувань тощо.

Виділяючи епохи давнини, будемо спираттись на два найбільш популярні підходи до періодизації історії - археологічний та історичний.

Археологічна періодизація спирається на типові матеріали, з яких вироблялись знайдені археологами артефакти, і зазвичай використовується для найбільш давніх часів. Зокрема, тут виділяють два найбільш укрупнені періоди: каміння (рання, середня та пізня кам’яна доба - відповідно палеоліт, мезоліт і неоліт) та металів (доби міді, бронзи й заліза).

Історична періодизація орієнтується перш за все на писемні джерела і відповідно пасує до більш пізніх часів. Тут зазвичай виділяють доісторичний та давньоісторичний періоди, середньовіччя, новий та новітній часи. При цьому початок періода давньої історії приблизно збігається з початком залізної доби, а період доісторії включає всі перелічені рані доби від палеоліту до бронзи.

Виходячи із тієї часової рамки, яку охоплює наш проєкт, ми сполучаємо обидва згаданих тут підходи і розглядаємо дев’ять епох: палеоліт (з виділенням його раннього, середнього та пізнього періодів), мезоліт та неоліт, мідну й бронзову доби (доісторія), залізну добу (стародавня історія) та середньовіччя. Період нового часу уже виходить за межі нашої трактовки праУкраїни.

Для кожної з дев’яти перелічених епох на сайті ви знайдете статті, в яких розглядаються:
● роль епохи в процесі розвитку людства вцілому;
● основний зміст цієї епохи в праУкраїні;
● історичні процеси на різних континентах планети;
● а також огляд археологічних культур даної епохи.

Ось як, наприклад, виглядає наш блок матеріалів з характеристикою доби міді.

Археологічні культури — це способи життя людей в певних умовах, які визначаються періодом та теренами існування культури. Особливості такого способу життя археологи виявляють та описують на підставі аналізу матеріальних рештків, які характерні для поселень відповідної культури. Більш детальну характеристику поняття археологічна культура знайдете в окремій статті.
Нагадаємо, що всередині періоду існування праУкраїни археологи виділяють близько сотні археологічних культур. На цьому сайті ми наводимо їх описи відповідно до історичних епох.

При цьому такі описи включають:
● ілюстровану статтю, де містяться відомості про походження та історичну долю культури, характерні способи господарювання та особливості побуту;
● «паспорт» культури, де містяться стислі дані про базові аспекти буття, а також важливі додаткові відомості про культуру (хто і де її відкрив, відомі пам’ятки та експозиції артефактів);
● відображення поселень даної культури на інтерактивній мапі часів праУкраїни, яке доповнюється відомостями про ареал існування, динаміку кількості населення, а також культури попердники та наслідувачі.

Всі ці описи є оригінальними і базуються на узагальненні результатів наукових праць вітчизняних археологів. В якості прикладів тут ви знайдете огляд археологічних культур мідної доби та статтю з описом славетної Трипільської культури.

На перший погляд, багатотисячолітня історія предків дає неосяжне різноманіття способів їх буття — в залежності від регіону проживання, кліматичних умов, способу господарювання, мирних чи напружених відношень із сусідами тощо. Щоб зорієнтуватись в цьому різноманітті, будемо шукати відповіді на базові питання:

● як люди кормились і як виглядав побут (господарювання, харчова база);
● яким було суспільне життя (громадський та політичний устрій);
● в що вони вірили (релігійні переконання, похоронні обряди);
● як розмовляли та яким бачили світ (мови спілкування й типи мислення);
● як виглядали та в чому були схожими на сусідів (антропологічні типи й етнокультурні спільноти).

На сайті розкриваються варіанти втілення цих аспектів буття в різні часи та на різних теренах праУкраїни. Наприклад, в статті про релігійні переконання праукраїнців наведені короткі характеристики 19 видів вірувань та релігій в праУкраїні — від анімізму та шаманізму до слов’янського язичництва й християнства.

Подібні описи для всіх перелічених базових аспектів буття в інтерактивному режимі доступні на нашій Мапі часів праУкраїни в режимі Буття.