Епоха неоліту

6 500 - 4 500 до н.е.

Неоліт є останнім етапом кам’яної доби, під час якого відбулась так звана неолітична революція, себто швидке (в історичному масштабі) впровадження в побут комплексу новацій — від землеробства і скотарства до виготовлення кераміки. Ці новації гарантували певний захист від постійної погрози голоду і створили засади майбутньої цивілізації.
Неоліт є останнім етапом кам’яної доби, під час якого відбулась так звана неолітична революція, себто швидке (в історичному масштабі) впровадження в побут комплексу новацій — від землеробства і скотарства до виготовлення кераміки. Ці новації гарантували певний захист від постійної погрози голоду і створили засади майбутньої цивілізації.

Розвиток людства
в неоліті

6 500 - 4 500 до н.е.
Епоха неоліту характеризується впровадженням так званого неолітичного пакета, який містив запровадження землеробства, одомашнення тварин, виготовлення кераміки, полірованих кам'яних інструментів та зведення прямокутних будинків. Домогосподарства були значною мірою незалежними економічно, і центром життя людей ставала сім’я. В цілому це було відносно мирні часи.

Неоліт
в праУкраїні

6 500 - 4 500 до н.е.
Перші зерна, посіяні рукою людини, лягли в українську землю десь у межиріччі Південного Бугу та Дністра. І це на довгий час розділило Україну на три зони: землеробський правобережний лісостеп, пастуший лівобережний степ та північні мисливські ліси. Втім, різні способи господарювання ніяк не заважали праукраїнцям взаємодіяти між собою, торгувати та запозичувати один в одного корисні ідеї.

Неоліт на
теренах Світу

6 500 - 4 500 до н.е.
Землеробство й скотарство з’явились майже одночасно в декількох регіонах світу. Однією з найбільших та найстаріших колисок цивілізації були східне Середземномор’я та Близький Схід. Не набагато відставав і Далекий Схід, а от в інших куточках світу цивілізаційні процеси розвивались дещо повільніше.

Культури неоліту
в праУкраїні

6 500 - 4 500 до н.е.
Перші зерна, посіяні рукою людини, лягли в українську землю десь у межиріччі Південного Бугу та Дністра. І це на довгий час розділило Україну на три зони: землеробський правобережний лісостеп, пастуший лівобережний степ та північні мисливські ліси. Втім, різні способи господарювання ніяк не заважали праукраїнцям взаємодіяти між собою, торгувати та запозичувати один в одного корисні ідеї.
Як жили праукраїнці
Психоархеологія України