Епоха мезоліту
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезолітом називають археологічний період Старого Світу між кінцем останнього льодовикового максимуму та неолітичною революцією, отже такий період має різні часові проміжки в різних частинах Євразії. Цей термін також асоціюють із особливим типом мисливства, рибальства та збиральництва, який виробився у відповідь на післяльодовикові зміни навколишнього середовища.
Розвиток людства
в мезоліті
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезоліт це час прискорення розвитку людства. У сфері технологій розповсюджується застосування мікролітів. Накопичувались нові знання про навколишній світ. Збагачується і ускладнюється духовне життя. На жаль, такий розвиток мав і зворотний бік: зростання населення провокує постійні криваві війни між сусідніми племенами мисливців за території.
Мезоліт
в праУкраїні
10 000 - 6 500 до н.е.
Протягом біля 3500 років мезоліту на величезних просторах майбутньої України в різні періоди існувало всього біля десятка археологічних культур. Вони пристосовувались до суттєво відмінних кліматичних умов і надалі стали предками різних народів. Для нас найбільш важливо, що серед них були й ті, що стали етнічним ядром української нації.
Мезоліт на
теренах світу
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезолітичні культури мали принципові спільні риси, оскільки їх профіль формувався насамперед як відповідь на зміни навколишнього середовища в післяльодовиковий період. Разом із тим, на різних континентах закономірно існувала досить суттєва специфіка. І вона значною мірою визначила подальший розвиток цивілізації на цих теренах.
Культури мезоліту
в праУкраїні
10 000 - 6 500 до н.е.
Протягом близько 3500 років мезоліту на величезних просторах майбутньої України в різні періоди існувало всього біля десятка археологічних культур. Вони пристосовувались до суттєво відмінних кліматичних умов і надалі стали предками різних народів. Для нас найбільш важливо, що серед них були й ті, що стали етнічним ядром української нації.
Як жили праукраїнці
Психоархеологія України
© ПраУкраїна · 2022-2024 · Крізь тисячоліття. Джерело сили та гідності