Перші сліди архантропів в Польщі, Угорщині та Словаччині датовані приблизно 800 000 роком до Р.Х. На теренах Молдови та Румунії перші сліди архантропів датуються 600 000 роком до Р.Х. На території Європейської Росії перші сліди архантропів фіксуються 800 0000 - 700 000 роками до Р.Х. В Білорусі — 250 000 роком до Р.Х.



Найстаріший доказ присутності архантропів в Європі походить з Дманісі у Грузії. Його вік 1 800 000 років. Кам’яні артефакти з печери Козарніка в Болгарії датуються 1 400 000 роком до Р.Х. В Атапуерці (Atapuerca) в провінції Бургос на Піренейському півострові знайдені людські останки віком 1 200 000 років. Найдавнішим європейським свідченням використання ашельських знарядь крем’яні ручні сокири віком 900 000 років, знайдені в Іспанії та у центральній Франції. 600 000 роком до Р.Х датується поява Аббевільської культури, названої так від міста французького міста Аббевіль (Abbeville) в департаменті О-де-Франс. Інша назва цієї культури — шельська (від паризького передмістя Шелле (Chelles)). Аббевільська культура вважається європейським перехідним варіантом між олдувайською та ашельською культурами.

Близько 400 000 року до Р.Х. з’являється клектонська культура (назва від міста Клектон-он-Сі (Clacton-on-Sea) в англійському графстві Ессекс), носіями якої були Homo heidelbergensis. Характерно, що клектонські способи виготовлення кам’яних знарядь були схожими до ашельських, але чомусь не містили в своєму асортименті ручних сокир. Натомість, деякі трасологічні ознаки вказують, що клектонці прив’язували ці знаряддя до дерев’яних держаків, що було дуже важливим та практичним відкриттям.

Свідчення появи архантропів на теренах Німеччини датуються 500 000 роком до Р.Х. Приблизно 430 000 років тому від Homo heidelbergensis відділилась лінія неандертальців (Homo neanderthalensis), чия назва походить від долини Неандер в Німеччині. З неандертальцями пов’язують виникнення нової технології обробітку каменю, яка отримала назву левалуазької або техніки Левалуа (назва походить від передмістя Парижа Левалуа-Перре (Levallois-Perret)). Доволі швидко техніка Левалуа поширилась на всю Європу та Близький Схід, а згодом проникла і в Африку, хоча самі неандертальці до Африки не добрались. В Скандинавії та країнах Балтії слідів архантропів не виявлено. В 210 000 році до Р.Х. засвідчено перші сліди появи людини сучасного типу в Греції.



Через Левантійський (з Африки в Західну Азію через Синай) та Аравійський коридори (через протоку Баб-ель-Мандеб від Африканського Рогу до Ємену) архантропи досягли Аравійського півострова, можливо, ще 1 400 000 років тому. Найдавніші сліди їхнього перебування в Ізраїлі датуються 1 300 000 роком до Р.Х. Знахідки з подібним датуванням було знайдено на півночі Саудівської Аравії та в печерах Ємену. Однак найдавнішими відомими доказами перебування архантропів за межами Африки є кам'яні знаряддя, датовані 2 120 000 роком до Р.Х., знайдені в Шанчені в Китаї. Лише трохи молодші за них докази активності ранніх людей на півночі Пакистану, датовані 2 100 000 роком до Р.Х. Досі невідомо, яким чином вони туди дістались.

В передмісті Пекіна Фаншань в печерах Чжоукоудянь виявлено останки так званої Пекінської людини або синантропа (Homo erectus pekinensis) віком 780 000 років. В Японії на стоянці Камітакаморі сліди перебування ранніх людей датуються 580 000 роком до Р.Х. Ранньоашельські знаряддя, що датовані починаючи з 400 000 року до Р.Х., поширені по всьому Індійському субконтиненту від північного Пакистану до Непалу, окрім Шрі-Ланки. Ранні стоянки архантропів в Сибіру датуються 300 000 рок до Р.Х. 240 000 років тому від виду Homo heidelbergensis відділились денисовські люди (Denisova hominins), назва яких походить від Денисівської печери на Алтаї в Росії. 195 000 років тому перші люди сучасного типу з’являються в Леванті.



Приблизно 700 000 років тому у Південній Африці розпочинається культура Стелленбош, чия назва походить від міста Стелленбош (Stellenbosch), поблизу якого були знайдені кам'яні знаряддя цієї культури. Культура Стелленбош вважається різновидом ашельської культури і приблизно в 420 000 році до Р.Х. змінюється культурою Фаурсміт (Fauresmith), названою на честь міста Фаурсміт в ПАР, яка вважається перехідною до середнього палеоліту. Пам’ятки фаурсмітської культури поширені по всій території східної Африки від Ефіопії до ПАР. Фаурсмітськими технологіями користувались як пізні архантропи, так і люди сучасного анатомічного типу. Згідно з генетичними дослідженнями, так званий Y-хромосомний Адам жив в Африці 270 000 років тому, а мітохондріальна Єва — 230 000 років тому. 150 000 років тому група койсанських народів відділилась від основного масиву людства. 130 000 років тому від основного масиву людства відділились предки сучасних пігмеїв та мігрували в центральну Африку.



Людей ще немає.



Людей ще немає.