Епоха мезоліту
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезолітом називають період археологічної історії Старого Світу між кінцем останнього льодовикового максимуму та неолітичною революцією. Потепління призвело до першого в історії людства демографічного вибуху, що, своєю чергою, призвело до масового розселення людства по всій планеті. Змінились способи полювання, рибальства та збиральництва і їжі стало більше. Попри це, проблем не поменшало, вони просто стали іншими і вимагали принципово нових вирішень.
Людство
в мезоліті
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезоліт це час прискорення розвитку людства. У сфері технологій розповсюджується застосування мікролітів. Накопичувались нові знання про навколишній світ. Збагачується і ускладнюється духовне життя. На жаль, такий розвиток мав і зворотний бік: зростання населення провокує постійні криваві війни між сусідніми племенами мисливців за території.
Мезоліт
в праУкраїні
10 000 - 6 500 до н.е.
Протягом біля 3500 років мезоліту на величезних просторах майбутньої України в різні періоди існувало всього біля десятка археологічних культур. Вони пристосовувались до суттєво відмінних кліматичних умов і надалі стали предками різних народів. Для нас найбільш важливо, що серед них були й ті, що стали етнічним ядром української нації.
Мезоліт
в Світі
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезолітичні культури мали принципові спільні риси, оскільки їх профіль формувався насамперед як відповідь на зміни навколишнього середовища в післяльодовиковий період. Разом із тим, на різних континентах закономірно існувала досить суттєва специфіка. І вона значною мірою визначила подальший розвиток цивілізації на цих теренах.
Культури
мезоліту
10 000 - 6 500 до н.е.
Упродовж середньої кам’яної доби на землях майбутньої України існувало декілька археологічних культур. Частину з них принесли з собою мігранти з берегів Балтики та північного Кавказу, але більшість цих культур створили місцеві мешканці, нащадки тих людей, що пережили важкі часи в причорноморському рефугіумі. Мезолітичні етноси праУкраїни стали тим етнічним субстратом на якому пізніше поставали ті народи, котрі в кінцевому результаті стали складовими частини народу українського.
Книга 1. Час
вогню та каміння
Людинотворення кам'яної доби
Істота, що не боялась вогню, твариною однозначно вже не була. Та чи можна було назвати її людиною? Бо у цієї істоти ще не було особистості. 40 000 років тому, в час вогню та каміння, вона, ця істота, тільки вчились уявляти, думати словами, відрізняти минуле від майбутнього та зберігати знання. Людська особистість ще тільки почала творитись. Про те, як вона поставала і як це діялось на теренах майбутньої України говориться в цій книзі.
Час
мавпи
Від епохи жорстокості до початку цивілізації
Клімат пом’якшується, способи мисливства удосконалюються. Життя стає простішим і приємнішим? Але зростання населення призводить до повсюдних міжплемінних війн за мисливські угіддя. Коріння їх жорстокості — в поведінці наших тваринних предків. Але зла мавпа в нас навчилась маскуватись за архетипом Захисника. Докорінним розв'язанням тисячолітньої проблеми стає перехід до цивілізованого життя.
Родова
особистість
Життя задля роду
Тисячоліттями у свідомості людей їх Рід посідав надважливе місце. Шанування предків, почуття належності до свого роду і відповідальність за його існування були фундаментом самоусвідомлення. Нині ми здебільшого бачимо себе окремими частинками в потоці Життя і мало знаємо про власний рід. Та тільки чи не є це важливою втратою?
Виживання в часи
добробуту
ПраУкраїна мезолітична
Як люди долали проблеми, створені
першою в історії демографічною кризою?
