В часи мідної та бронзової епох землі України нагадували величезний етногенетичний казан, який варив та переварював долі різних народів. І хоча кінцевим продуктом цього процесу стало приготування українського борщу, деякі порції, які вихлюпувались з нього в моменти перегріву, відіграли важливу роль в формуванні інших, неукраїнських і навіть неслов’янських націй. Зокрема - народів майбутньої Балтії.
ПоходженняСосницька культура виникла внаслідок еволюційного розвитку північної групи племен середньодніпровської культури, яких, можливо, відтіснили на північ люди культури шнурової культури (див. Культура шнурової кераміки). Генетично та культурно пов’язана з тшинецько-комарівською культурою (див. Тшинецько-комарівська культура). Носії сосницької культури є, очевидно, одними з пращурів балтської групи індоєвропейських народів.
Господарство сосницької культуриВ господарстві людей сосницької культури велике значення мало відгінне скотарство, хоча землеробство теж відігравало свою роль. Наявність землеробства підтверджується зернотерками та серпами. Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней. Допоміжну роль відігравали полювання, рибальство і збиральництво. Реманент сосницької культури представлений, головним чином, крем'яними виробами. Це — клиноподібні сокири, вістря стріл, скребачки, серпи, ножі, зернотерки, ступки, точила. Бронзові речі на ранній стадії існування культури є рідкісними, але їх кількість зростає за час розквіту. Серед бронзових виробів багато шил, ножів, доліт, гостряків списів і стріл, браслетів, шпильок, підвісок. Кераміка представлена плоскодонним посудом тюльпаноподібної форми. Це миски й глечики, слоїки й глибокі миски. Посуд прикрашали відбитками шнурів, штампів, а також ліній та невеликих ямок. В орнаментації виділяються горизонтальні мотиви й трикутники. Часто зустрічається декор з прокреслених заштрихованих трикутників, оконтурених ямками. У формах та орнаментації помітні риси схожості з посудом середньодніпровської культури.
Житла та цвинтаріПоселення сосницької культури були неукріпленими та розташовувались в тих же топографічних умовах, що і середньодніпровські — на піщаних дюнах або в заплавах річок, на терасах і високих мисах. Житла представлені доволі великими, часом двокімнатними, прямокутними землянками. В центрі або в кутку розміщувалися обкладені камінням вогнища. Біля села зазвичай знаходився цвинтар. Покійників спалювали, а перепалені кості зсипали на дно могильної ями або ж у глиняні судини — урни, супроводжуючи їх небагатими похоронними дарами. Над могилою насипали невеликий курган.
Наступницею сосницької стала балтська бондарихінська культура (див. Бондарихінська культура).
Археологія Української РСР: У 3-х т.. Т.1.: Первісна археологія. Видавництво: Наукова думка, 1971
Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005.
Енциклопедія історії України : у 10 т. Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003
Михайло Грушевський, Історія України-Руси. — Київ: Наукова думка, 1991—1998. — (Пам'ятки історичної думки України). — ISBN 5-12-002468-8
Крип’якевич Іван. Історія України. — Львів: Видавничий центр Фенікс, 1991. — ISBN 5-7707-0623-6
Аркас М. М. Історія України-Pyсі / Факс. вид. - К.: Вища шк., 1990 - ISBN 5-11-002473-1
Артеменко И. И., Сосницкая культура // Археология СССР. Эпоха бронзы лесной полосы СССР. М., 1987
Березанська С. С. Пустенка: поселення епохи бронзи на Дніпрі. Київ, 1974
Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970
Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973
Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1966
Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972