Походження
Сосницька культура виникла внаслідок еволюційного розвитку північної групи племен середньодніпровської культури, яких, можливо, відтіснили на північ люди культури шнурової культури (див. Культура шнурової кераміки). Генетично та культурно пов’язана з тшинецько-комарівською культурою (див. Тшинецько-комарівська культура). Носії сосницької культури є, очевидно, одними з пращурів балтської групи індоєвропейських народів.
Господарство сосницької культури
В господарстві людей сосницької культури велике значення мало відгінне скотарство, хоча землеробство теж відігравало свою роль. Наявність землеробства підтверджується зернотерками та серпами. Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней. Допоміжну роль відігравали полювання, рибальство і збиральництво. Реманент сосницької культури представлений, головним чином, крем'яними виробами. Це — клиноподібні сокири, вістря стріл, скребачки, серпи, ножі, зернотерки, ступки, точила. Бронзові речі на ранній стадії існування культури є рідкісними, але їх кількість зростає за час розквіту. Серед бронзових виробів багато шил, ножів, доліт, гостряків списів і стріл, браслетів, шпильок, підвісок. Кераміка представлена плоскодонним посудом тюльпаноподібної форми. Це миски й глечики, слоїки й глибокі миски. Посуд прикрашали відбитками шнурів, штампів, а також ліній та невеликих ямок. В орнаментації виділяються горизонтальні мотиви й трикутники. Часто зустрічається декор з прокреслених заштрихованих трикутників, оконтурених ямками. У формах та орнаментації помітні риси схожості з посудом середньодніпровської культури.
Житла та цвинтарі
Поселення сосницької культури були неукріпленими та розташовувались в тих же топографічних умовах, що і середньодніпровські — на піщаних дюнах або в заплавах річок, на терасах і високих мисах. Житла представлені доволі великими, часом двокімнатними, прямокутними землянками. В центрі або в кутку розміщувалися обкладені камінням вогнища. Біля села зазвичай знаходився цвинтар. Покійників спалювали, а перепалені кості зсипали на дно могильної ями або ж у глиняні судини — урни, супроводжуючи їх небагатими похоронними дарами. Над могилою насипали невеликий курган.
Наступницею сосницької стала балтська бондарихінська культура (див. Бондарихінська культура).Першоджерела:
Археологія Української РСР: У 3-х т.. Т.1.: Первісна археологія. Видавництво: Наукова думка, 1971
Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005.
Енциклопедія історії України : у 10 т. Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003
Михайло Грушевський, Історія України-Руси. — Київ: Наукова думка, 1991—1998. — (Пам'ятки історичної думки України). — ISBN 5-12-002468-8
Крип’якевич Іван. Історія України. — Львів: Видавничий центр Фенікс, 1991. — ISBN 5-7707-0623-6
Аркас М. М. Історія України-Pyсі / Факс. вид. - К.: Вища шк., 1990 - ISBN 5-11-002473-1
Артеменко И. И., Сосницкая культура // Археология СССР. Эпоха бронзы лесной полосы СССР. М., 1987
Березанська С. С. Пустенка: поселення епохи бронзи на Дніпрі. Київ, 1974
Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970
Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973
Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1966
Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972
дивитись всі