Будівничі Трої

Центральноєвропейські наслідувачі степовиків

Під тиском кліматичних змін та арійської експансії європейські народи початку бронзової доби зіштовхнулись з необхідністю радикальних змін, які стали запорукою виживання. А оскільки тиск необхідності змін був найсильнішим на сході староєвропейського ареалу, то й зміни там відбувались швидше. Тут індоєвропейці-ямники успішно асимілювали залишки трипільської людності й швидко просувались на захід. На заході ж переміни відбувались повільніше, однак все-таки відбувались. Змінювались способи господарювання і все більшого значення набувало скотарство. Змінювались вірування — культ Великої Богині перестав бути всеосяжним, а сама Велика Богиня вимушена була поступатись владою своїм колегам богам-чоловікам.

Баденська культура є продуктом саме таких трансформацій. Вона постала внаслідок акультурації частиною племен лендельскої культури (див. Лендельска культура) традицій та звичаїв середньостогівців (див. Середньостогівська культура). При цьому, як вказують генетичні дослідження, фізична участь степовиків у творенні баденської культури була мінімальною. Не більше десяти відсотків баденського населення були прямими нащадками середньогстогівців, решта — потомки місцевих землеробських племен.

Попри своє староєвропейське походження, баденці, очевидно, вже розмовляли однією з ранніх індоєвропейських мов, близькою до мертвих тепер анатолійських1. Це підтверджується ще й тим, що певні риси зближають баденську культуру з культурами Егейського моря2, зокрема давньої Трої3. В Закарпатті баденська культура асимілювала й замінила собою полгарську культуру (див. Полгарська культура).

Баденське господарство

Економіка баденської культури була змішаною — землеробсько-скотарською з певною перевагою скотарства. І, звісно, мисливство та рибальство теж відігравали свою роль. У складі стада домашніх тварин баденців були корови, свині, вівці й кози, яким віддавалось перевагу. Одомашнених коней було небагато, а у вози запрягали биків. Землю обробляли мотиками, сіяли пшеницю-полбу, просо, ячмінь, овес і боби. Споживали багато молока та молочних продуктів, про що свідчить значна кількість молочного посуду. В значних кількостях варили та споживали пиво. Типовими для баденської культури були трикутні кремінні та обсидіанові вістря стріл, кам'яні бойові сокири просвердленими отворами, пласкі сокири, тесла, долота, зернотерки великих розмірів. Виявлено чимало керамічних прясел, що свідчить про наявність ткацтва. Металеві вироби включають сокири-молоти й прикраси зі скрученого мідного дроту. У похованнях трапляються бронзові кручені шийні гривні з відігнутими кінцями.

Променева кераміка

Баденська кераміка тонкостінна, ретельно оброблена, витончених форм. Це кубки й черпаки з високими (вище віночка) стрічковими вушками й ручками, великі опуклі посудини з носиком, широкі миски з ручками. Є амфори, тулуб яких розтягнуто корабликом від ручки до ручки. Вважається, що в них сколочували масло. Столова кераміка темного кольору, прикрашена жолобками, що променями розходяться від денця або утворюють трикутні візерунки. Саме тому в Польщі баденську культуру називають культурою променевої кераміки. Деякі миски розділені перегородкою надвоє, а по краях мисок виліплено чашечки та фігурки пташок, що зближує цей тип посуду з його егейськими аналогами. Вірогідно ці миски не використовувались в побуті, а служили якимсь ритуальним цілям. Ритуальне значення мали також фігурки тварин і моделі возів.

Села й цвинтарі

Баденці жили в укріплених поселеннях з ровами та частоколам, а часом і з кам'яними стінами. Там де поселення були невеликими й неукріпленими, їх розташовували на важкодоступних височинах або в печерах. В деяких більших поселеннях навіть окремі будинки мали власні укріплення, що свідчить про постійну військову загрозу. При цьому житла зазвичай були дуже легкими й недовговічними. Щоправда, існували й більш солідні будівлі, на кшталт невеликих, діаметром до трьох метрів, круглих в плані землянок та великих напівземлянок, призначених, вірогідно, для зимівлі худоби.

Баденська культура відома своїми цвинтарями. При цьому похорони відбувались за двома зовсім несхожими між собою ритуалами, що, можливо, свідчить про наявність всередині культури двох субетнічних груп з різними звичаями і різними релігійними уявленнями. В деяких випадках за давньою традицією ще мисливських степових племен покійників клали в скорченому положенні на боці — чоловіків на правому, жінок - на лівому. Часом покійників посипали червоною вохрою, що мало б додатково свідчити про релігійні впливи степовиків. В інших випадках за звичаєм, успадкованим від лендельців, мертві тіла спалювали, а попіл складали в спеціальні урни, які накривали мисками й закопували в землю. Дуже часто урни для попелу померлих, як у лендельців зображали жінок з піднятими руками, перев’язаних хрест-навхрест, які, можливо, зображали собою Велику Богиню. Такі урни не закопували в землю, а зберігали вдома. Хоронили й биків та корів і ці заховання мали якесь ритуальне значення.

Відомі могили воїнів, які загинули в бою. Є свідчення, що люди баденської культури ворогували з племенами культури шнурової кераміки (див. Культура шнурової кераміки), які, судячи з археологічних знахідок, поводились агресивно в стосунку до всіх своїх сусідів. Тому більшість торгових контактів баденців були орієнтовані на захід, імпорт баденської кераміки знаходять в Німеччині та Швейцарії.

Засновники Трої

В кінцевому результаті баденці були остаточно асимільовані шнуровиками. Втім, частина людності баденської культури мігрувала все далі на південь, на Балканський півострів і далі в Малу Азію, ставши разом з прахетами північного Причорномор’я предками тих народів, що розмовляли анатолійськими мовами. До наших днів дожило небагато слів з мови цих людей, зокрема ім’я їхнього бога Купавон (співзвучне з українським Купало), який згодом став грецьким Аполлоном, а також назва музичного інструменту — цимбали. А ще, ці люди були засновниками й першими мешканцями легендарної Трої, яку завоювали й зруйнували нащадки вихідців з Причорномор’я — греки-ахейці.