Чудо всеїдіння

Ще один інструмент виживання

Мабуть, мало знайдеться сфер, де вигадано стільки заборон та забов’язень, як в різних дієтах. Але при цьому прихильники всіх напрямків якось примудряються жити на своїх обмежених харчах. Отже, виникає підозра, що людський організм має здатність вилучати користь із будь-якої поживи. Та тільки, як показує історія, не все просто в цьому важливому для всіх нас питанні.
Мабуть, мало знайдеться сфер, де вигадано стільки заборон та забов’язень, як в різних дієтах. Але при цьому прихильники всіх напрямків якось примудряються жити на своїх обмежених харчах. Отже, виникає підозра, що людський організм має здатність вилучати користь із будь-якої поживи. Та тільки, як показує історія, не все просто в цьому важливому для всіх нас питанні.
У 1887 році в парадному залі паризького Jardіn d'acclіmatatіon1 повинна була відбутись одна з так званих виставок народів, на яких з ініціативи Карла Гаґенбека2 повинна була демонструватись іннуїтська сім’я (тоді цих людей називали ескімосами, що є для них справжньою образою). Подібні вистави, а раніше демонструвались представники деяких африканських народів, завжди викликали масовий інтерес публіки (такими тоді були звичаї європейців), але саме ця виставка збудила у французькій столиці справжню сенсацію. Втім, сенсація могла й не відбутись. Ще на кораблі іннуїти почали хворіти, а вже на суходолі й зовсім занемогли. І ніхто не міг пояснити причини цього дивного стану.

Тільки професор Рудольф Вірхов3, який своїм словом перед данським урядом гарантував іннуїтам безпеку, здогадався, що справа в дієті. Організми іннуїтів не сприймали європейської їжі, їм потрібно було якомога більше жиру і, бажано, сирого, не переробленого. Зрештою слово ескімос походить із мови американських індіанців й означає сироїда, поїдача сирої риби. Легенда стверджує, що, оскільки з жирною сирою рибою в Парижі було сутужно, іннуїтів стали підгодовувати тріскою печінкою та сальними свічками. І таке, нібито, врятувало цим людям життя.

Правда це чи ні, судити важко, однак незаперечною істиною є вражаюча всеїдність людського роду, яка, навіть на тлі всеїдності деяких інших істот є феноменальним явищем. Щосекунди в клітинах тіла відбуваються тисячі динамічних процесів. Виконання цих процесів забезпечується завдяки виробленню енергії, яка утворюється при розкладанні поживних речовин. Розклад чи синтез речовин відбувається за участю специфічних білків – ферментів, особливих білкових молекул, що здійснюють протікання хімічних реакцій в організмі.

Їх також називають біологічними каталізаторами, кожен з яких вибірково прискорює якусь реакцію обміну речовин. У людини налічується близько двох тисяч ферментів і вся ця фабрика функціонує неймовірно ефективно. Як виробився цей неймовірний механізм видобування енергії майже з усього?

І, що найголовніше, як цей механізм може змінюватись так швидко? Адже вживання молочних та інших продуктів, які були недоступні до появи землеробства, кидає виклик еволюції. 70% енергії, необхідної пересічному європейцю чи американцю, він отримує з їжі, яка первісним людям була взагалі невідома, оскільки їжу вирощену, а не зібрану чи впольовану, людство масово споживає всього лиш кілька тисяч років. А масове споживання цукру чи прироблених жирів розпочалось взагалі кілька сотень років тому.

Порівняймо мільйони років мисливської дієти та кілька сотень років сучасної. Та навіть до неї людський організм починає звикати. За ціну, звісно, масового ожиріння, серцево-судинних хвороб та багатьох інших проблем. Втім, хай там що, процес відбувається і сучасні іннуїти вже не мусять забирати з собою в подорож по Європі сальні свічки.
виноски
1Jardіn d'acclіmatatіon
дитячий парк розваг розташований у північній частині Булонського лісу в Парижі. спочатку був відомий як Jardin Zoologique d'Acclimatation, де рослини та тварини з колоній могли акліматизуватися до погодних умов Франції. В період з 1877 по 1912 рік Зоологічний сад акліматизації було перетворено на антропологічний акліматизаційний сад, де виставлялись різні екзотичні для європейців народи. В 1931 року остання антропологічна виставка була закрита, і з того часу став сімейним парком дозвілля, зосередженим на дитячих заходах.
2Карл Гаґенбек
Carl Hagenbeck (⋆10.06.1844 – †14.04.1913) німецький торговець дикими тваринами, який створив концепцію сучасного зоопарку. Започаткована ним трансформація архітектури зоопарків відома як революція Гагенбека. У 1907 році заснував найуспішніший у Німеччині приватний зоопарк Tierpark Hagenbeck. Був етнографічним шоуменом і піонером у демонстрації людей в людських зоопарках.
3Рудольф Вірхов
Rudolf Ludwig Carl Virchow (⋆13.10.1821 — †05.09.1902) — німецький лікар, антрополог, патолог, історик, біолог, письменник, редактор і політик. Відомий як батько сучасної патології і засновник соціальної медицини.
Як жили праукраїнці
Психоархеологія України