Як свідчать сучасні дослідження, при народженні ми отримуємо мішанину фрагментів пам’яті своїх далеких пращурів. І чим більше поколінь жили в певних умовах, тим міцніше ця пам’ять вкоренилась в їхніх мізках і відчутніше лунають в нас їхні голоси: суворих древніх мисливців, неквапливих трипільських землеробів, завзятих войовничих степняків... Як складався той хор, що змалечку пошепки наспівує нам пісні про власну долю, формуючи при цьому долю нашу?