До пращурів на гостину
Археологічні культури різних епох в праУкраїні
В цьому розділі на Вас чекають екскурсії віртуальним етнографічним музеєм ПраУкраїни. Тут знайдете ілюстровані описи того, як саме жили пращури в різні віки та на різних теренах нашої майбутньої держави. Ці описи базуються на дослідженнях археологів і характеризують так звані археологічні культури. Тож завітаймо до предків на гостину.
Культури
раннього палеоліту
1 000 000 - 120 000 до н.е.
В ті часи теренами праУкраїни бродили попередники людей розумних, яких називають архантропами. Вони створили так звану ашельську археологічну культуру. Ашельці користувались вогнем, хоча й не вміли його добувати, з каменю виготовляли примітивні рубила, а від негоди ховались у куренях з гілля. Степові пірати, вони викрадали здобич у чотириногих хижаків або перебивались стервом. І так тривало сотні тисяч років...
Культури
середнього палеоліту
120 000 - 40 000 до н.е.
В середньому палеоліті українські землі заселили носії мустьєрської культури – неандертальці. Нові навички дозволили їм здійснити технологічний прорив і вийти на новий рівень розвитку. Люди сучасного анатомічного типу, які з’явились в Європі приблизно 50 000 років тому, запозичили від неандертальців більшу частину їхніх знань і змогли їх розвинути. Неандертальці вимерли, а люди змогли пройти значно далі...
Культури
пізнього палеоліту
40 000 - 10 000 до н.е.
Перші тисячоліття існування людей сучасного анатомічного типу стали для них суворим іспитом. Майже вся Європа стала непридатною для людського життя і воно жевріло тільки в деяких відособлених її регіонах. Люди пристосовувались до змінних умов життя як тільки могли, вирішуючи головне своє завдання - виживання Роду. Колись єдина європейська спільнота Homo sapiens почала розпадатись на окремі археологічні культури.
Культури
мезоліту
10 000 - 6 500 до н.е.
Упродовж середньої кам’яної доби на землях майбутньої України існувало декілька археологічних культур. Частину з них принесли з собою мігранти з берегів Балтики та північного Кавказу, але більшість цих культур створили місцеві мешканці, нащадки тих людей, що пережили важкі часи в причорноморському рефугіумі. Мезолітичні етноси праУкраїни стали тим етнічним субстратом на якому пізніше поставали ті народи, котрі в кінцевому результаті стали складовими частини народу українського.
Культури
неоліту
6 500 - 4 500 до н.е.
Неолітична революція доволі скоро прийшла в Україну. Перші зерна, посіяні рукою людини, лягли в українську землю десь у межиріччі Південного Бугу та Дністра. І це на довгий час розділило Україну на три зони: землеробський правобережний лісостеп, пастуший лівобережний степ та північні мисливські ліси. Втім, різні способи господарювання ніяк не заважали праукраїнцям взаємодіяти між собою, торгувати та запозичувати один в одного корисні ідеї.
Культури
доби міді
4 500 - 3 200 до н.е.
Територія України вкрай бідна родовищами мідної руди. Попри це праукраїнці одними з перших (і не тільки у Європі) опанували навички металургії. Ключовим чинником цього цивілізаційного успіху була інтеграція частини праукраїнських племен в культурно-економічну спільноту так званої Старої Європи (інша назва Дунайська цивілізація) – групи землеробських етносів Балкан та центральної Європи, об’єднаних близьким походженням, спільною вірою та рівнем господарчого розвитку.
Культури
доби бронзи
3 200 - 1 100 до н.е.
Бронзова зброя стала фактором, який давав рішучу перевагу племінним об’єднанням та союзам, перетворюючи їх в держави, змушуючи розвивати економіку, впроваджувати технологічні новації, будувати міста та винаходити писемність. Щоправда, все це призвело до перших в історії людства перегонів озброєнь, які закінчились так званим колапсом бронзової доби і темними віками в європейській частині Ойкумени.
Культури
доби заліза
1 100 до н.е. - 400 н.е.
Промислове використання заліза започаткувало значущі зміни як в господарюванні так і в психології людей. Початок залізного віку є різним в залежності від регіону: в Африці залізна доба настала одразу після кам’яної, а в Америці, Австралії та Океанії почалася лише з появою європейців. Зрештою, людство ще й тепер живе в розвиненій залізній добі, оскільки залізо та його сплави надалі залишаються основним металом економіки.
Культури
середньовіччя
400 - 1 500 н.е.
Середньовіччя є умовним і дуже європоцентричним історичним терміном. В інших регіонах світу та й, зрештою, в тих частинах Європи, куди не ступала нога римського легіонера, все відбувалось інакше. Втім, оскільки землі праУкраїни знаходились в орбіті римських впливів, події, пов’язані з крахом Західної Римської Імперії не могли не зачепити наших земель. Недарма Україну називають матір’ю слов’янських народів: саме звідси відбувалось розселення слов’ян на південь та захід, а також, частково, на північ.
