Кочовики Закарпаття

Скіфи чи фракійці?

Попри свідоцтва Геродота, питання про походження куштановицької культури залишається відкритим. Можливо, основою куштановицької культури була група ґава-голіградських фракійських племен, яка потрапила під сильний вплив скіфів, котрі, не виключено, становили еліту цього народу. Про фракійське походження куштановицької культури свідчить, наприклад, обряд поховання, абсолютно невластивий скіфам. Однак зброя та предмети побуту були дуже схожими на скіфські. Додатковим доказом зв’язку з скіфським середовищем є присутність серед людей куштановицької культури певних близькосхідних традицій про що свідчать, наприклад, знахідки глиняних штампів для нанесення татуювань.

Господарство куштановицької культури

Люди куштановицької культури були пастухами-кочовиками, які випасали стада овець та низькорослих коників. Мотичне землеробство існувало тільки поблизу поселень. Речовий комплекс представлений як кухонним посудом, орнаментованим пальцевими защипами, вдавленнями, косими насічками так і столовим лощеним посудом — миски з вигнутими краями, черпаки з ручкою, корчаги. Характерно, що столовий посуд виготовлявся уже не вручну, а з допомогою гончарного кола. Куштановицькі ковалі виготовляли специфічні ножі з горбатою спинкою, а ювеліри — бронзові браслети, підвіски та сережки.

Села та цвинтарі

Більшість з поселень у низинній зоні Закарпаття розташовані у долинах рік та на надзаплавних терасах. Слідів штучних укріплень в Закарпатті не виявлено. Міста куштановицької культури були скоріше ремісничими та торговими центрами, аніж адміністративними. Житла в селах та містах напівземлянкові й наземного типів, площею 14-18 м2. Довкола жител знаходились господарчі будівлі та ями для припасів. Цвинтарі знаходились неподалік від поселень і складалися з невеликих курганів. Основним похоронним обрядом була кремація. Тіло покійного спалювали за межами цвинтарів, а перепалені кістки зсипали в похоронні урни, котрі закопували в землю, насипаючи над місцем поховання курган. Похоронні дари були зазвичай скромними та, ймовірно, не залежали від статусу небіжчика. Разом з поховальною урною в могилу клали два-три горщики (очевидно з їжею), невелику кількість прикрас. В жодному з курганів не виявлено зброї.

Історична доля куштановицької культури

Куштановицька культура була асимільована латенською культурою. Цікаво, що територія поширення куштановицької культури в Словаччині та Закарпатті майже збігається з територією проживання русинів-лемків.