Богатирі з околиці
Бондарихинська археологічна культура
Роки існування:
1 200 - 650 до н.е.
Етнічний склад:
Балти-галінди
Антропологічний тип:
Динарський
Мова:
Балтська
Харчова база:
Перелогове землеробство та відгінне м’ясо-молочне скотарство
Мислення:
Бікамеральне, вербально-образне, інтуїтивно-логічне
Релігійні переконання:
Балтське язичництво
Похоронний обряд:
Кремація
Громадський устрій:
Родова патрилокальна елітарна громада
Політична організація:
Союз вождівств
Ареал:
Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська області
Походження:
Культура виникла на лівобережжі середньої течії Дніпра на основі сосницької культури.
Історична доля:
Еволюціонували в юхнівську, мілоградську та городецьку культури.
Бондарихинська культура найімовірніше є матеріальним свідченням перебування на землях Слобожанщини предків людей, відомих з руських літописів, як голядь або, точніше, галінди. Є думка, що назва галіндів походить від балтського слова gãlas (себто, околиця), оскільки майбутня Слобожанщина в ті часи справді була околицею балтського світу. Інша версія виводить назву галіндів від балтського слова gala (сила) як galingas — люди сильні, могутні. До речі, галінди були в 1147 році підкорені київським князем Юрієм Долгоруким, який на місці одного з галіндських сіл заснував містечко Москву.
Походження культуриПопередниками бондарихинців є племена мар'янівської культури (див. Мар’янівська культура), які знаходились під впливом, а може, навіть, і під владою, якоїсь групи зрубних племен (див. Зрубна культура). Антропологічно бондарихинці були людьми високими на зріст, круглоголовими, широколицими, русявими й сіроокими. Вони належали до балтської групи народів, яка за часів бронзової доби заселила більшу частину східноєвропейських рівнин. Ще й досі ареал розселення балтських племен чітко визначається за давньобалтськими гідронімами, які збереглись до наших часів. Навіть назва ріки, а потім і міста Москва, походить, вірогідно, від балтського Mask-ava — багниста, низинна ріка.Господарство бондарихинської культуриОснову господарства становило розведення великої й дрібної рогатої худоби, свиней, яке доповнювалося землеробством і полюванням. Люди вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, горох. Значну роль надалі відіграли полювання та рибальство. Знарядь праці та зброї з каменю багато і вони представлені різноманітними шліфованими сокирами, зернотерками, ступками, ливарними формами, кремінними наконечниками стріл із двосторонньою ретушшю, а також серпами й вкладками для серпів, ножами, скребачками. Бронзові вироби нечисленні, представлені переважно сокирами, серпами, ножами й шилами, які вироблялись місцевими майстрами з бронзового лому. Свідченням місцевого походження бронзоливарного виробництва є знахідки ллячок, шлаків та ливарних форм. А от окремі вироби із заліза з’являються тільки на пізньому етапі розвитку. Кераміка бондарихинської культури представлена переважно високими горщиками із широким горлом і невеликим плоским дном, орнаментованими ямками на кшталт виноградних грон та гребінцевими штампами. Як і на кераміці зрубної культури, зустрічаються схематичні знаки, які, можливо, є піктографічним письмом, чий зміст не розшифровано.Селища й цвинтаріСелища бондарихінців розташовувалися переважно в заплавах на невеликих пагорбах або схилах берегів рік. На пізньому етапі розвитку культури з'являються укріплені поселення - городища. Житла були однокімнатними, рідше двокімнатними напівземлянками або наземними будівлями каркасно-стовпової конструкції. У центрі житла розташовувалося обкладене камінням вогнище. Своїх покійників бондарихинці хоронили на цвинтарях, які знаходились поблизу поселень — тіла спалювали, перепалені кістки зсипали в урни та закопували в невеликих ґрунтових ямках. Відомі поодинокі підкурганні поховання. В могили як похоронні дари клали цілий, а дуже часто й навмисно розбитий посуд або фрагменти кераміки. Історична доля бондарихінської культуриБондарихінські племена розділились на дві частини. Північні племена мігрували на північ, зберігши свою галіндську ідентичність. Натомість південна частина бондарихінців стала основою для формування лебедівської культури (див. Лебедівська культура) середньої Наддніпрянщини.
Першовідкривачі культури:
українські археологи Дмитро Тєлеєгін (⋆26.10.1919 — †01.01.2011) та Варвара Іллінська (⋆19.09.1920 — †11.12.1979) в 1951-1953 роках
Епонімна пам’ятка:
урочище Бондариха на околиці міста Ізюм в Харківській області
Найвідоміші пам’ятки в Україні:
Титарівка, Станиця Луганська (Луганська обл.), Скуносове, Великі Будки,Миропілля (Сумська обл.), Колонтаїв, Ізюм, Криштопівка, Бунакове, Зміїв (Харківська обл.), Роїще (Чернігівська обл.)
Експозиції артефактів:
Національний історичний музей Республіки Білорусь (Нацыянальны гістарычны музей Рэспублікі Беларусь) в Мінську; Державний історичний музей (Государственный исторический музей) в Москві; Археологічний музей Інституту археології НАНУ в Києві; Музей історико-краєзнавчих досліджень Сумського державного університету; Музей археології та етнографії Слобідської України в Харкові; Музей археології Харківського національного університету ім. В. Каразіна
Першоджерела:
Археологія Української РСР: У 3-х т.. Т.2.: Скіфо-сарматська та антична археологія. Видавництво: Наукова думка, 1971
Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005.
Михайло Грушевський, Історія України-Руси. — Київ: Наукова думка, 1991—1998. — (Пам'ятки історичної думки України). — ISBN 5-12-002468-8
Крип’якевич Іван. Історія України. — Львів: Видавничий центр Фенікс, 1991. — ISBN 5-7707-0623-6
Аркас М. М. Історія України-Pyсі / Факс. вид. - К.: Вища шк., 1990 - ISBN 5-11-002473-1
Енциклопедія історії України у 10 т. / Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003
Ковпаненко Г. Т., Племена скіфського часу на Ворсклі, К., 1967.
Горбов В. Н., Усачук А. Н., Бондарихинское поселение на Северском Донце // Охорона і дослідження пам'яток археологіЇ Полтавщини: Третій обласний науково-практичний семінар: ТД. — Полтава. — 1990. (рос)
Ильинская В. А., Бондарихинская культура бронзового века, «Советская археология», 1961, № 1. (рос.)
Буйнов Ю. В., О происхождении бондарихинской культуры позднего бронзового века // Проблемы археологии Сумщины. Сумы. — 1989. ТД областной НПК. (рос.)
Воловик С. И., К вопросу о сложении бондарихинской культуры // Проблемы археологии, древней и средневековой истории Украины: ТД. — Харьков. — 1995. — С.23-24. (рос)
Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968
Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — К: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1966
Історія міст і сіл Української РСР. Чернігівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972
Як жили праукраїнці
Психоархеологія України