Люди, що знали смак каші

На неандертальських попелищах

Творцями молдовської культури була, вірогідно, якась група людей, що мігрували в долину середньої течії Дністра з території сучасної румунської Трансільванії1. Порівняно з маршрутами, які долали перші люди сучасного анатомічного типу, це зовсім недалеко. Рукою, можна сказати, подати. Тому молодовські пам’ятки зустрічаються не тільки в Україні, де вони є найбільш масовими, але й в Молдові та Румунії, де їх менше, але вони старші за віком. Тобто молодовці поволі собі рухались із заходу на схід, вибираючи для себе багаті їжею місця, а коли їжі ставало занадто мало, шукали собі нові локації. Ніби нічого дивного, бо так чинили всі перші люди, але загадковим є інше. Молодовці майже не користувались ґраветтськими технологіями, хоча й були знайомі з ними. Повністю вони перейшли саме на ґраветтські технології уже на пізньому етапі свого існування, створивши, фактично, передумови для власної трансформації в іншу культуру. А на початкових етапах існування своєї культури молодовці користувались левалуазькою технікою обробітку каменю, яка була, нагадаємо, вигадана ще неандертальцями (див. Мустьєрська культура). Та й епонімне, найкраще вивчене й одне з найстаріших поселень молодовців в Україні було зведене буквально на руїнах стоянки неандертальців. І вкотре напрошується гіпотеза, що предки молодовців контактували, а може й співпрацювали з неандертальцями чи, - що більш ймовірно, з нащадками людсько-неандертальських метисів, - перейняли від них цінні навички і, пам’ятавши про існування неандертальського анклаву у долині Дністра, цілеспрямовано прийшли саме тюди.

Мамутові житла

Особливістю молодовської культури є довгочасні стаціонарні поселення, - мало не справжні села, - хоча основою їхньої економіки, як і для всіх людей кам’яної доби, було полювання. Вони жили в степу з острівцями хвойних лісів, контролюючи магістральні шляхи сезонної міграції оленячих стад долиною Дністра. Археологічні дослідження в Молодові демонструють залишки невеликих округлих та овальних жител, каркасом яких служили кості й ікла мамутів. Однак, досі достеменно невідомо, кому належали ці будівлі, - ще неандертальцям чи уже людям молодовцям, - але відповісти на це запитання наразі неможливо, оскільки людських останків тут не знайдено та уже ніколи не буде знайдено, оскільки зона археологічних розкопок після 1981 року знаходиться на дні Дністровського водосховища. На поселеннях Молодове й Кормань виявлено будівлі овальної форми розміром 7×10 м, обкладені по периметру великими мамутовими костомахами. Усередині будівель виявлено численні вогнища і чітко визначені виробничі зони. Мабуть, майстрам, які там працювали, бракувало світла і, можливо, вони стали винахідниками вікон, в які вставляли висушені сечові міхури великих тварин, - може, навіть, мамутів. Щоправда, невідомо чи були ці будівлі колективними родовими житлами-зимівниками, виробничими майстернями чи мали якесь інше призначення.

Молодовські ноу-хау

Серед знайдених на молодовських поселеннях знарядь найбільше різноманітних скребачок, лез та наконечників списів, себто інструментів та зброї необхідних для полювання. Втім, ще однією унікальною рисою молодовців була велика кількість кам’яних зернотерок, знайдених у поселеннях, з чого випливає, що не м’ясом єдиним ці люди жили. Активно полюючи на коней та північних оленів, вони також збирали, заготовляли на зиму (про що свідчать господарчі ями довкола жител) і вживали в їжу дикорослі злаки. При цьому, наявність зернотерок свідчить, що зерно розтирали на крупу, а може й на борошно, а отже знали смак каші чи спечених у золі перепічок. І ці навички збереглись у наступників молодовської культури, відродившись заново уже в формі землеробства. Зберігаючи доволі архаїчні способи обробітку каміння, молодовці використовували передові, як на той час, технології роботи з кісткою та рогом. Набір крем’яних виробів доповнювався багатим кістяним інвентарем: веретеноподібними наконечниками з ікла мамута, сокирами з оленячого рогу, - що, очевидно, свідчить про контакти з західноєвропейськими культурами, - а також голкові вістря. Знайдено мініатюрну підвіску-статуетку, мушлі прісноводних молюсків з просвердленими отворами, які, очевидно, служили елементами намиста чи амулетами.

Пращури пращурів

З долини Дністра люди молодовської культури невеликими групами переселялись в південну частину середньої Наддністрянщини на Поділля та в Побужжя. Їм вдалось пережити період максимального зледеніння в Україні, хоча кількість поселень явним чином зменшилась. Попри свою відносну нечисленність, молодовська культура відіграла значну роль в етногенезі українського народу, оскільки на фінальному етапі своєї історії вона влилась в анетівську культуру (див. Анетівська культура), а та, своєю чергою, стала однією з етнокультурних основ майбутнього населення України, Молдови та Румунії.