Портрети історичних епох
В праУкраїні, в Світі, для людства
Розумне життя існує на теренах праУкраїни понад мільйон років. Сотні тисяч років тут жили архантропи та неандертальці, а слідом за ними близько 40 000 років - люди сучасного анатомічного типу. Як еволюціонували культури та психіка наших попередників в далекі історичні епохи? Тут ви знайдете огляд найбільш важливих процесів, що відбувались в ті давні часи в праУкраїні, на різних континентах і для людства в цілому.
Епоха
раннього палеоліту
3 000 000 - 120 000 до н.е.
Ранній палеоліт — це найдавніша стадія кам’яної доби. Зазвичай її відлік розпочинають з появи перших кам’яних знарядь у східній Африці приблизно 3 000 000 років тому. При цьому істоти, які застосовували такі знаряддя, людьми ще не були. Розвиток розумного життя в цей період йшов дуже повільно. Але він відбувався. Розгляньмо його ключові аспекти.
Епоха
середнього палеоліту
120 000 - 40 000 до н.е.
Середній палеоліт — друга стадія давньої кам’яної доби. Це той самий час, коли на планеті з’явились уже не просто істоти, які користувались рукотворними знаряддями та вогнем і отже явним чином виділялись із тваринного царства, а справжні люди із ключовими елементами сучасної людської поведінки. І така поведінка була властива представникам двох окремих рас — Homo sapiens та Homo neandrtalis.
Епоха
пізнього палеоліту
40 000 - 10 000 до н.е.
В епоху пізнього палеоліту розумне життя на планеті проходить через суворий іспит холодом. І витримали його далеко не всі: Homo neandrtalis зникли, передавши пращурам людей свої навички і, навіть, частину власних генів. Людям, що жили тоді в Європі, теж прийшлось непереливки. Тільки невелика частина його вижила, переживши зледеніння в так званих рефугіумах – територіальних анклавах, один з яких знаходився на теренах сучасної України.
Епоха
мезоліту
10 000 - 6 500 до н.е.
Мезолітом називають період археологічної історії Старого Світу між кінцем останнього льодовикового максимуму та неолітичною революцією. Потепління призвело до першого в історії людства демографічного вибуху, що, своєю чергою, призвело до масового розселення людства по всій планеті. Змінились способи полювання, рибальства та збиральництва і їжі стало більше. Попри це, проблем не поменшало, вони просто стали іншими і вимагали принципово нових вирішень.
Епоха
неоліту
6 500 - 4 500 до н.е.
Неоліт є останнім етапом кам’яної доби, під час якого виробництво знарядь з каменю було доведено людьми до меж досконалості. Втім, неоліт – це, в першу чергу, так звана неолітична революція, себто швидке (в історичному масштабі) впровадження в побут комплексу новацій — від землеробства і скотарства до виготовлення кераміки. Ці новації запевнювали певний захист від постійної загрози голоду і заклали підвалини цивілізації.
Мідна
доба
4 500 - 3 200 до н.е.
Мідна доба — це археологічний період, який тривав від виготовлення знарядь з чистої міді до відкриття бронзових сплавів. Деякі з сучасних дослідників вважають її частиною ширшого неоліту і називають енеолітом, інші — перехідним періодом між неолітом та бронзовою добою. І хоча камінь та кістка залишались основною сировиною для виготовлення знарядь, поява металевих виробів провіщала настання нових часів.
Бронзова
доба
3 200 - 1 100 до н.е.
Бронза – це, фактично, ушляхетнена різними додатками мідь. Тому, порівняно з попередньою епохою, в бронзову добу господарство праукраїнців змінилось мало: металевою була зброя, а знаряддя праці надалі залишались кам’яними, кістяними чи дерев’яними. Натомість в соціальному та світоглядному вимірах відбулись радикальні зміни. В декількох регіонах планети, незалежно один від одного, виникла писемність, розпочались урбанізація та державотворення. Землі праУкраїни знаходились на північній околиці одного з таких регіонів.
Залізна
доба
1 100 до н.е. - 400 н.е.
Залізна доба починається з моменту опанування людством технологій виробництва заліза. І якщо мідь була металом престижу, а бронза – металом війни, то залізо стало металом економіки. Дешеве залізо, яке виплавляли з так званих болотних руд, швидко витіснило кам’яні знаряддя. Труд став продуктивнішим і багатства стало більше. І це не могло не змінити етнополітичну мапу Європи. Українських земель ці зміни також не минули.
Середньовіччя
400 - 1 500 н.е.
В історії Європи період середньовіччя тривав приблизно з 400 до 1500 року нашої ери, себто посередині між античністю та сучасністю. Період раннього середньовіччя також називають темними віками, оскільки після розпаду Західної Римської Імперії зменшилась чисельність населення, настали контрурбанізація, крах централізованої влади масова міграція племен (головним чином германських та слов’янських народів) та християнізація. В давній Україні завершувався процес інтеграції окремих слов’янських племен в єдиний народ Русі.
