Знайомтесь - праУкраїна

У поняття “праУкраїна” є два виміри: часовий/ історичний та просторовий/ географічний. Географічні межі цілком закономірно визначаються міжнародно визнаними кордонами сучасної держави Україна. Історичний же вимір в нашому розумінні має включати період часу від ранньої кам’яної доби до середньовіччя — тобто, від часів, коли на цих теренах з’явилось розумне життя і до появи тут держави. Наповненням цього простору будуть розповіді про буття наших далеких пращурів.

В даному розділі такі розповіді ведуться за трьома основними напрямками:
● портрети історичних епох охоплюють періоди від раннього палеоліту до середньовіччя;
● розповіді про археологічні культури включають статті про близько сотні культур різних епох, які існували на окремих теренах праУкраїни;
● характеристика базових аспектів життя праукраїнців включає огляд різновидів господарювання, соціального устрою, вірувань тощо.

Виділяючи періоди давнини, будемо спиратись на два найбільш популярні підходи до періодизації історії - історичний та археологічний.

Історична періодизація охоплює весь час існування людства і тут зазвичай застосовують термін "епохи". Зокрема виділяють:
● епоху первісності або доісторичну (від початку існування людства до появи перших писемних історичних джерел);
● епоху стародавньої історії або стародавності (до падіння Римської імперії);
● епоху середньовіччя (до приблизно завершення XV сторіччя);
● періоди нового та новітнього часу (які вочевидь виходять за межі нашого проєкту)

Враховуючи, що в цьому проєкті значна частина нашої зацікавленості припадає на довжелезну доісторичну епоху, використаємо додатково спосіб періодизації, який застосвується в археології. Археологічна періодизація спирається на типові матеріали, з яких вироблялись знайдені археологами артефакти. Зокрема, виділяють наступні найбільш укрупнені періоди, які традиційно називають "добами":
● доби каміння (рання, середня та пізня кам’яні доби - відповідно палеоліт, мезоліт і неоліт);
● доби металів (бронзи й заліза);
● мідно-кам'яна доба або енеоліт є тут пограничною.

Таким чином, враховуючи часову рамку проєкту "ПраУкраїна", виділемо для розгляду дев’ять періодів:
● епосі первісності відповідають археологічні доби палеоліту (з виділенням його раннього, середнього та пізнього періодів), мезоліту та неоліту, а також енеоліт і бронзова доба;
● епоха стародавності співпадає з добою заліза;
● епоха середньовіччя традиційно лишається без символічної відповідності в матеріалі, отже тут не використовуємо окремо і археологічний термін доба.

Для кожного з дев’яти перелічених періодів на сайті ви знайдете статті, в яких розглядаються:
● роль цього періоду в процесі розвитку людства вцілому;
● основний зміст цього часового відрізку в праУкраїні;
● історичні процеси на різних континентах планети;
● а також огляд археологічних культур даного періоду.

Ось як, наприклад, виглядає наш блок матеріалів з характеристикою доби енеоліту (мідно-кам'яної).

Археологічні культури — це способи життя людей в певних умовах, які визначаються періодом та теренами існування культури. Особливості такого способу життя археологи виявляють та описують на підставі аналізу матеріальних рештків, які характерні для поселень відповідної культури. Більш детальну характеристику поняття археологічна культура знайдете в окремій статті.
Нагадаємо, що всередині періоду існування праУкраїни археологи виділяють близько сотні археологічних культур. На цьому сайті ми наводимо їх описи відповідно до історичних епох.

При цьому такі описи включають:
● ілюстровану статтю, де містяться відомості про походження та історичну долю культури, характерні способи господарювання та особливості побуту;
● «паспорт» культури, де містяться стислі дані про базові аспекти буття, а також важливі додаткові відомості про культуру (хто і де її відкрив, відомі пам’ятки та експозиції артефактів);
● відображення поселень даної культури на інтерактивній мапі часів праУкраїни, яке доповнюється відомостями про ареал існування, динаміку кількості населення, а також культури попердники та наслідувачі.

Всі ці описи є оригінальними і базуються на узагальненні результатів наукових праць вітчизняних археологів. В якості прикладів тут ви знайдете огляд археологічних культур мідної доби та статтю з описом славетної Трипільської культури.

На перший погляд, багатотисячолітня історія предків дає неосяжне різноманіття способів їх буття — в залежності від регіону проживання, кліматичних умов, способу господарювання, мирних чи напружених відношень із сусідами тощо. Щоб зорієнтуватись в цьому різноманітті, будемо шукати відповіді на базові питання:

● як люди кормились і як виглядав побут (господарювання, харчова база);
● яким було суспільне життя (громадський та політичний устрій);
● в що вони вірили (релігійні переконання, похоронні обряди);
● як розмовляли та яким бачили світ (мови спілкування й типи мислення);
● як виглядали та в чому були схожими на сусідів (антропологічні типи й етнокультурні спільноти).

На сайті розкриваються варіанти втілення цих аспектів буття в різні часи та на різних теренах праУкраїни. Наприклад, в статті про релігійні переконання праукраїнців наведені короткі характеристики 19 видів вірувань та релігій в праУкраїні — від анімізму та шаманізму до слов’янського язичництва й християнства.

Подібні описи для всіх перелічених базових аспектів буття в інтерактивному режимі доступні на нашій Мапі часів праУкраїни в режимі Буття.