Великий Шовковий Шлях виник раніше від винайдення шовку у Китаї. Зрештою, людей бронзової доби більше цікавила зброя, а не одяг. Мідні родовища, доступні людям Середземномор'я, уже виснажувались, а олова, потрібного для витопу бронзи, не було зовсім. Щоб отримати багато бронзової зброї потрібно було багато торгувати. А щоб контролювати торгові шляхи потрібно було багато зброї. Перегони озброєнь стали головним трендом тих часів, стимулювали появу держав та імперій і, зрештою, привели більшість з них до краху. Народи праУкраїни не стояли осторонь цих процесів.

Україну на зламі дохристиянської та християнської епох неможливо уявити без греків, котрі, без всяких сумніві внесли чималий внесок в етногенез нашого народу. Врешті-решт, чому дивуватись, адже Україна античних часів була, скоріше, північною околицею середземноморської ойкумени, аніж частиною тоді ще варварського європейського світу?

Вважається, що історичною батьківщиною готів є південна Скандинавія. Близько 190 року готи, з абсолютно незрозумілої нам причини, переправились через Віслу й рушили на схід. На якийсь час готи затримались на Волині, а потім знову подались на південь, тепер уже вздовж Дніпра до Чорного моря. І тут не може обійтись без запитання: а навіщо вони це вчинили? Йордан, історик та адвокат готів, стверджує, що заради багатства. Але це було б занадто просто.

В V столітті кісточки доміно, зрушені в причорноморських степах, розсипались по усій Європі та північній Африці. Цю колотнечу історики назвали Великим Переселенням Народів і це, справді, було переселення величезних мас людей, яке, значною мірою, перекроїло етнічну мапу Європи. Що ж стало початком цього процесу?