Психоархеологія
- навіщо
За історичними подіями бачимо мислення їх творців
Відомий афоризм твердить, що «Історія вчить тому, що вона нічому не вчить». Дійсно, в часописах ми бачимо, як здається, нескінченне повторення тих самих людських помилок. Але якщо бачимо, що ніяк не навчимося засвоювати певні уроки, то чи не спробувати щось змінити в самому навчанні? Підхід, який ми називаємо Психологічною археологією, є саме такою спробою.
Як живе
пам'ять пращурів
Генетичне наслідування вражень
Ми всі дещо чули про нейронні мережі, які є підґрунтям роботи мозку. А також про генетичну пам’ять, через яку наслідуємо риси пращурів. І ще - про особливе закарбовування в пам’яті тих, подій, які супроводжувались сильними емоціями. Тож зберемо все це до купи, щоб зрозуміти, як можемо пам’ятати те, що коїлось із нашими далекими предками.
Ми українці.
Чому ми такі?
На зламі часів маємо зрозуміти себе
В бутті народу, як і в житті окремої людини, трапляються кризові періоди, коли звичних шаблонів поведінки недостатньо, щоб впоратись із викликами. І, щоб вирішити неочікувані завдання, потрібно подолати внутрішні обмеження, а отже, спочатку усвідомити їх наявність та їхнє коріння. Саме в цьому може допомогти підхід, який ми називаємо Психологічною археологією України.