Питання та відповіді
Ви спитали ми відповіли
Звідки ми взялися?
Загадки появи людини
Поява роду людського на тлі тваринного царства досі лишається загадковою. Дійсно, може скластись враження, що нас із мавпами від спільного предка відокремив лише незначний еволюційний стрибок. Бо настільки вражаючим здається збіг не тільки геномів, а й нашої поведінки із, наприклад, шимпанзе, Але більш уважний розгляд породжує питання, на які й досі не маємо впевнених відповідей...
... Виглядає на те, що сукупність особливостей, які відрізняли первісних людей від мавп, не могла з’явитись просто внаслідок еволюційного процесу. Бо кожна з них окремо не давала жодних еволюційних переваг...
Мабуть, найбільш очевидною ознакою, за якою наші предки відрізнялись від будь-яких тварин, стало їх відношення до вогню. Найдавніші докази його використання первісними людьми походять з печери Вондереверк1 у Південній Африці. Ватру тут розкладали приблизно 1 000 000 років тому, про що свідчать перепалені кістки тварин та обвуглені рослинні залишки. Є, щоправда, сліди вогнищ у Чесованджі2 поблизу озера Барінго, яким 1 400 000 років і, навіть, 1 500 000 років в Кообі-Фора3. Однак, довести, що до розпалювання цих вогнищ були причетні наші попередники Homo erectus, які замешкували ці місця у той час, ніхто на разі не може.
Втім навіть те, що істоти, котрі належали до предків роду людського, вогню не боялись і жили поряд з вогнищами, що горіли упродовж, щонайменше кількох десятків років, виглядає більш ніж дивним. Річ у тім, що страх вогню є інстинктивною захисною програмою всіх живих істот і програма ця виробилась в незапам’ятні часи, мабуть, ще у перших створінь, які вибрались з води на суходіл. Яким чином істоті, чиї когнітивні здатності лише на якусь дещицю перевищували здатності сучасних приматів, вдалось перепрограмувати своє мислення, залишається однією з найважливіших загадок походження людства.
Втім, це не єдина загадка походження людини. Людський геном на 98,8% збігається з геномом наших найближчих родичів в живій природі - карликовими шимпанзе бонобо4. Але саме ці 1,2% генів визначають не тільки людську здатність контролювати свій страх перед вогнем, але й обумовлюють специфічну будову людського дихального горла, що дає нам можливість розмовляти (вона властива тільки й виключно водяним ссавцям і аж ніяк не суходільним), а також нашу голу шкіру та ще декілька унікальних чисто людських рис. Виглядає на те, що сукупність особливостей, які відрізняли первісних людей від мавп, не могла з’явитись просто внаслідок еволюційного процесу, оскільки кожна з них не давала жодних еволюційних переваг. То звідки ж ми, врешті-решт, взялись?
Втім навіть те, що істоти, котрі належали до предків роду людського, вогню не боялись і жили поряд з вогнищами, що горіли упродовж, щонайменше кількох десятків років, виглядає більш ніж дивним. Річ у тім, що страх вогню є інстинктивною захисною програмою всіх живих істот і програма ця виробилась в незапам’ятні часи, мабуть, ще у перших створінь, які вибрались з води на суходіл. Яким чином істоті, чиї когнітивні здатності лише на якусь дещицю перевищували здатності сучасних приматів, вдалось перепрограмувати своє мислення, залишається однією з найважливіших загадок походження людства.
Втім, це не єдина загадка походження людини. Людський геном на 98,8% збігається з геномом наших найближчих родичів в живій природі - карликовими шимпанзе бонобо4. Але саме ці 1,2% генів визначають не тільки людську здатність контролювати свій страх перед вогнем, але й обумовлюють специфічну будову людського дихального горла, що дає нам можливість розмовляти (вона властива тільки й виключно водяним ссавцям і аж ніяк не суходільним), а також нашу голу шкіру та ще декілька унікальних чисто людських рис. Виглядає на те, що сукупність особливостей, які відрізняли первісних людей від мавп, не могла з’явитись просто внаслідок еволюційного процесу, оскільки кожна з них не давала жодних еволюційних переваг. То звідки ж ми, врешті-решт, взялись?
виноски
1Wonderwerk — археологічний об’єкт, печера в доломітових скелях Куруманських пагорбів в Північній Капській провінції Південної Африки. Назва мовою африкаанс означає чудо. Печера містить до 6 метрів археологічних відкладень, що відображають історію людини та навколишнього середовища від раннього, середнього та пізнього кам’яного віку до сьогодення.
2Чесованджа
Chesowanja — археологічний об’єкт, палеолітична стоянка поблизу озера Барінго в Кенії на півночі кенійської ділянки Великої Рифтової Долини.
3Кообі-Фора
Koobі Fora — археологічний об’єкт на східному березі озера Туркана на півночі Кенії. Місце виявлення останків більш 160 особин найдавніших останків гомінінів.
4Бонобо
(Pan paniscus ), також історично званий карликовим шимпанзе, є людиноподібною мавпою, одним з двох видів, що входять до роду Pan. Поряд зі звичайним шимпанзе, бонобо є найближчим родичем людини, що зберігся. Пропорції тіла бонобо дуже нагадують пропорції тіла австралопітека, що спонукає до припущення, що бонобо може бути живим прикладом далеких предків людини, які пройшли через стадію, подібну до бонобо, котра демонструє зниження агресії та пов’язані з нею анатомічні зміни.
В чому суть підходу, який втілюється в матеріалах цього розділу
В розділі Загадки нашої доісторії знайдете короткі нотатки про археологічні знахідки, для яких у сучасної науки немає вичерпних пояснень. Ці знахідки часто протирічать традиційним уявленням про буття давніх людей. А головне — вони здатні розширити горизонти наших власних уявлень про те, як могли жити й мислити наші пращури.
Який період охоплює цей розділ і чому саме
Розділ Загадки нашої доісторії охоплює період палеоліту, тобто ранньої кам’яної доби. Здебільшого кожен матеріал тут відповідає певній археологічній культурі тих часів. Надалі ми плануємо продовижити цей цикл нотаток на наступні епохи.
