Питання та відповіді
Ви спитали ми відповіли
Засади психоархеології
Як і для чого досліджувати формування мислення та національного характеру
Щоб зрозуміти характер людини слід добряче покопатись у її минулому. Особливо у дитинстві, бо саме в цей благословенний час формується людська особистість. І це ж правило стосується й характеру народу. Але що вважати часом народження народу? Тим паче, що жоден етнос не з’являється на пустому місці. У кожного народу є величезне число попередників, котрі в тій чи іншій мірі зробили свій внесок у формування його національного характеру. То що ж ми, українці, отримали в спадок від цих людей? І як цей спадок впливає на наше сьогодення та може проявити себе у майбутньому?
Психоархеологія
- навіщо
За історичними подіями бачимо мислення їх творців
Відомий афоризм твердить, що «Історія вчить тому, що вона нічому не вчить». Дійсно, в часописах ми бачимо, як здається, нескінченне повторення тих самих людських помилок. Але якщо бачимо, що ніяк не навчимося засвоювати певні уроки, то чи не спробувати щось змінити в самому навчанні? Підхід, який ми називаємо Психологічною археологією, є саме такою спробою.
Космографія
внутрішнього Світу
Спираємось на класичну модель Карла Юнга
З чого починається особистість? Навіщо наша пам’ять зберігає досвід предків. Структура особистості: класична модель Карла Юнга. Ядро внутрішньої галактики: Я та Персона. Що за межею: Тінь та колективне несвідоме. Юрба всередині нас: субособистості. Взірці поведінки: архетипи в колективному несвідомому. Кристалізація особистості та національний характер.
Архетипи — звідки
вони?
Як формується те, що нас формує
Засади нашого мислення: спеціалізація мозкових півкуль та стереобачення реальності. Мислення предків: коли півкулі мозку діють окремо. Неконтрольована уява: звідкіля з’являються боги. Перемога розуму над уявою: коли і як це сталось. Вони ще тут: архетипи давнини транслюються через нейромережі мозку. Досліджуємо коріння: психологічна археологія вивчає формування національних архетипів через історію нашого народу.
Як живе
пам'ять пращурів
Генетичне наслідування вражень
Ми всі дещо чули про нейронні мережі, які є підґрунтям роботи мозку. А також про генетичну пам’ять, через яку наслідуємо риси пращурів. І ще - про особливе закарбовування в пам’яті тих, подій, які супроводжувались сильними емоціями. Тож зберемо все це до купи, щоб зрозуміти, як можемо пам’ятати те, що коїлось із нашими далекими предками.
Що розуміється під назвою Психологічна археологія
Психологічна археологія — це метафорична назва підходу, який ставить за мету виявлення впливу довготривалих історичних процесів на еволюцію мислення та світогляду людей. Умови існування багатьох поколінь відображаються в генетичній пам’яті їх нащадків і опосередковано впливають зокрема на наше життя. Отже вивчення відповідних закономірностей є актуальним завданням.
Які напрямки психологічної археології розкриваються в проєкті ПраУкраїна
В проєкті ПраУкраїна розкриваються два основних втілення психоархеологічного підходу. По-перше, це аналіз еволюції мислення людей в найдавніші епохи. По-друге — розгляд формування особливостей національного характеру українців з його відомими чеснотами та вадами саме під впливом історичних процесів давніх часів.
На яке наукове підґрунтя спирається підхід психологічної археології
Науковим підґрунтям підходу, який ми називаємо психологічною археологією, є сполучення класичних уявлень про структуру людської психіки та роль архетипів в колективному несвідомому, а також новітні дослідження щодо механізмів наслідування індивідуальної пам’яті.
