Сучасна наука дає масу підтверджень нашої спорідненості із тваринами. І це в цілому підтверджує еволюційний характер творення людських тіл і людської психіки. Але шлях еволюції розуму не був однозначним. Скоріше він нагадував перегони, в яких брали участь суттєва кількість видів розумних істот. Чи запускав хтось такі перегони?

Нині існують декілька гіпотез щодо причин та механізмів початку олюднення. Від «класичної», яка викладається в шкільних підручниках, до досить екзотичних, що виходять із втручання інопланетян або проголошують деградацію людства замість його еволюції. Що ж насправді тлумачать ці підходи і в чому їх слабкости?

Ми уже розглянули найбільш значущі гіпотези щодо початку олюднення і переконались в їх обмеженості. Але існує ще один підхід, який виходить із специфічних умов існування наших прапредків в можливій колисці людства — так званій Рифтовій долині в східній Африці. Чи здатен він відповісти на основні питання, які лишали відкритими інші напрямки?

Завдяки досягненням генетики ми знаємо, що всі жінки та всі чоловіки сьогоднішнього людства одержали свої гени від однієї праматері та від одного прабатька. Ми приблизно знаємо, де і коли жили ці наші першопредки. І навіть можемо нині спостерігати людей, які на них схожі. Але ми не знаємо, чому з’явилась людина. І навіщо ми еволюції...

Колись наші прапредки відмовились від звичного вегетаріанства і це в цілому сприяло прискоренню їх олюднення. Які ж еволюційні переваги давало м’ясоїдіння і чим за це приходилось платити? І чому сучасні вегетаріанці майже не ризикують, відмовляючись від того, що колись стало критично важливим для протолюдей?

Завдяки м’ясоїдінню першолюди одержали необхідну енергію, щоб забезпечити потреби мозку, а отже й розвивати розум. І, разом з тим, їх важливою перевагою стала також потужна психічна енергія. А ще, схоже, - здатність до телепатії, які суттєво допомагала взаємодії в групі. Що ж нині заважає нам використовувати такі здібності?

Нині наука вже чимало знає і про структуру головного мозку, і про біохімічні механізми творення емоцій. Ми зокрема знаємо, що в наших головах співіснують три мозкових шари, які вирішують зовсім різні задачі і потребують різних стимулів. А наші відчуття щастя пов'язані дією різних гормонів, що створюють широкий спектр задоволення - від тупуватого задоволення ситістю та безпечністю до захоплення пізнанням світу, від ейфоричного піднесення до тихої радості спілкування із близькими людьми. Ми багато що знаємо про механізми творення щастя, та чи робить це нас щасливішими?

Ми зазвичай розуміємо поняття інформації як відомості про навколишній світ, що дозволяють в ньому орієнтуватись. Це вірно, але це не все. Інформація не тільки відображує реальність, але й творить її. І це відбувається на різних рівнях — від формування поведінки до побудови клітин організму. Як саме?