Часописи української вдачі

Як історичні події формували національний характер

Як свідчать сучасні дослідження, при народженні ми отримаємо щось на кшталт мільйонів уламків пам’яті своїх далеких пращурів. І чим більше поколінь жили в певних умовах, тим відчутніше лунають в нас їхні голоси: суворих древніх мисливців, неквапливих трипільських землеробів, завзятих войовничих степняків... Як складався той хор, що змалечку пошепки наспівує нам пісні про власну долю, формуючи при цьому долю нашу?
Як свідчать сучасні дослідження, при народженні ми отримаємо щось на кшталт мільйонів уламків пам’яті своїх далеких пращурів. І чим більше поколінь жили в певних умовах, тим відчутніше лунають в нас їхні голоси: суворих древніх мисливців, неквапливих трипільських землеробів, завзятих войовничих степняків... Як складався той хор, що змалечку пошепки наспівує нам пісні про власну долю, формуючи при цьому долю нашу?

Час
снів

Як поставали первісні мислення і творчість
У перших людей сприйняття світу було зовсім іншим від нашого. Вони не усвідомлювали причин подій і жили короткочасними потребами. Їх мислення було нелогічним, а пам’ять короткою. Особистість ще не викристалізувалась в розчині родового самосприйняття. Мабуть, таке існування можна порівняти зі сном. А ще — зі сприйняттям світу малюками.

Час
великого холоду

Випробування як стимул для розуму
Нові технології полегшують полювання і породжують спеціалізацію мисливських родів. Але прихід Великого зледеніння стає важким іспитом для праукраїнців. Разом з тим, труднощі стимулюють розвиток мислення: з’являються перші календарі і мапи. Постає архетип Матері Світу і фігура охоронця роду — шамана, яка уособлює архетип взаємодії людини з невідомим.

Час
мавпи

Від епохи жорстокості до початку цивілізації
Клімат пом’якшується, способи мисливства удосконалюються. Життя стає простішим і приємнішим? Але зростання населення призводить до повсюдних міжплемінних війн за мисливські угіддя. Коріння їх жорстокості — в поведінці наших тваринних предків. Але зла мавпа в нас навчилась маскуватись за архетипом Захисника. Докорінним розв'язанням тисячолітньої проблеми стає перехід до цивілізованого життя.

Час
богинь

Три тисячоліття спокою
Одомашнення тварин та землеробство створили фундамент для достатку їжі. На цьому фундаменті постала щаслива цивілізація Старої Європи, чиєю головною покровителькою її люди вважали Велику Богиню. І не дивно, що керівною силою тут стали саме жінки, які вміли з Богинею спілкуватись. Епоха матріархату? І так, і ні...

Час
золотої доби

Чи все так гарно у світі безпечності
Майже для півтораста поколінь праукраїнців світ, в якому вони жили був досить мирним, а життя ситним. Можливо саме із таким життям асоціюється поняття «золота доба». І період цей вочевидь пов’язаний із трипільською культурою, від якої сучасні українці одержали значущий спадок. Але такий нібито спокійний і ситий світ не був ідеальним, і в його підвалинах уже визрівали майбутні зміни.

Час
змін

До народження нового світу
Нині переважна більшість людства володіє тією чи іншою мірою однією з мов, яка належить до так званої індоєвропейської мовної сім’ї. А за мовами цими стоїть певний світогляд, який сформував звичну нам цивілізацію. Сьогодні ми знаємо, коли і як саме почалося формування індоєвропейського світу. І також — яке відношення це має до праУкраїни...

Час
аріїв

В що вони вірили та що впроваджували у світ
В попередніх розповідях уже згадувалось, що ми всі (мало не більшість людства, а не тільки ми в Україні) живемо в світі, який створили арії. Але чи був той світ на самому своєму початку схожим на наш сьогоднішній? А якщо був, то чим? І як цей світ вплинув на формування українського національного характеру.

Час
героїв

Лицарі древнього світу
Арії були переконані, що вони визволяють з чужих рук те, що по праву належить їхньому народу, тобто людям, які належним чином приносять жертви богам. І це стало чудовим оправданням арійської агресивності. Ще однією дуже мотивувальною інновацією було те, що в ранніх арійських спільнотах суспільні ліфти ще могли підіймати людей на будь-яку висоту.
Як жили праукраїнці
Психоархеологія України